3 Неділя після Зісл. Св. Духа. Мт 6, 22-33. +Володимир
Чуємо в євангельському слові сьогоднішньої неділі фрагмент нагірної проповіді Ісуса Христа.
Як неможливо є служити двом панам водночас, так неможливо в християнстві служити Богові, а водночас мати якусь альтернативу. Чи покланятися матеріальним речам, бо це і є божки. Бог, щоправда, створив світ з матеріальними речами. Він створив і людину, довірив людині на цьому світі господарювати. Засоби до життя є необхідні, але служачи Богові, також від нього все отримуємо. Якщо шукати найперше Царства Небесного, то все інше додається. Гірше, коли людина себе ставить на місце Бога. Тоді є суцільний хаос.
Євангельське слово немов би нас запрошує вийти зі своїх домівок і піти на коротку прогулянку, щонайменше думкою. Важливо залишити все, що ми вдома не доробили, бо всього ніколи і не зробимо.
Ми часто є пригнічені, з похиленою головою. Тому Ісус скеровує наш погляд вгору, до неба, де літають птахи. Птахи є несені повітрям, на полях шукають поживу. Їх напевно не навантажує питання, а що будуть завтра їсти.
Роблячи подальші кроки прогулянки, бачимо на полі чи галявині чудові квіти. Ніхто не ставить собі питанні, чи вони там потрібні. Добре, що вони є і милують наше око.
В такий спосіб ми бачимо красу цього світу, незважаючи на речі чи моменти, які нам ускладнюють життя. Ми також усвідомлюємо, наскільки ми є цінні в Божих очах. Для Бога не є найістотнішим, яка наша професія, становище в суспільстві чи насиченість нашого робочого календаря. Ми тому для нього цінні, бо є його творіннями. Що більше, ми є Божими дітьми.
Незважаючи на великі життєві тягарі, ми є на Божій долоні легкі, як птахи в повітрі. Важливо не відтерміновувати життя на завтра, а жити сьогодні. Життя одне, нема можливості на репетицію.
Ми звершуємо сьогодні парафіяльний празник в храмі Серця Христового. Серце не можна відділити від особи. Коли говоримо про серце, то маємо на увазі цілу людську особу, за винятком кардіології. Тому це є свято Христа Чоловіколюбця. Бог так полюбив людину, що уподібнився до неї в своєму Сині. Ісус Христос віддає життя за кожну людину, відкриваючи їй двері до Царства Небесного. Божа любов в різний спосіб проявляється в Церкві.
Католицька Церква не означає якусь конкретну конфесію в порівнянні до інших конфесій. Богопочитання виражене в різних обрядах, які водночас творять єдність Церкви. Католицизм означає суть Церкви, яка скерована до всіх людей, тому є вселенською. Вона огортає своєю любов’ю всіх людей, які жили до Ісуса Христа, а також тих, які нині Його не знають. Бо він віддав життя за кожну людину. Якщо ми віримо в Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву, то тим самим визнаємо віру в Серце Христове, яке всіх огортає любов’ю. Судини без зв’язку з серцем втрачають життєдайність. Тоді вмирає цілий організм.
Якщо святкуємо празник Серця Христового, то тим самим звершуємо празник серця Церкви. Ми споглядаємо на Серце, яке є запорукою єдності, яке переображує людей з грішників у святих. Ми святкуємо серце Церкви, яке всіх огортає та любить. Ми святкуємо Серце, яке нас єднає з життям, яке ніколи не минає.
Наступна легенда допоможе ще раз усвідомити цінність і особливість людини: За деякий час Бог споглядав на те, що створив. Треба було дещо поправити. На березі ріки лежали чудові камінці: сірі, зелені, плямисті. А під землею каміння було стиснене і пригнічене. Бог порухав те підземне каміння – й у земній товщі з’явилися діаманти і смарагди. Це мільйони дорогоцінних скарбів, схованих у глибинах.
Господь глянув на квіти – одні гарніші за інші. «А проте чогось їм таки бракує», – подумав Творець і торкнувся їх легким подихом. У квітів з’явився запах. На долоню Господа сіла сумна сіренька пташина. Бог щось їй прошептав і соловейко чудово заспівав. Потім Бог глянув на небо і воно зарум’яніло з радості. Так постав захід сонця. Що прошепотів Господь людині, аби вона стала людиною? Тоді, того далекого ранку, Він пошепки вимовив короткі слова: «Люблю тебе». Квіти далі цвітуть, пташки співають, сонце заходить, а людина постійно хоче по-новому чути «люблю тебе».
Як важливо вміти це слово почути і мати відкрити очі та серце, скеровувати погляд в напрямку великої перспективи, тобто Небесного Царства!
25.06.2023 р. Б. м. Львів-Кам’янка, храм Серця Христового
