Слово Боже. «Господи, – каже до нього Тома, – не знаємо, куди Ти йдеш. І як нам знати тую путь?» Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте Його і бачили». А Филип Йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця» Йо. 14, 1-11
Роздуми під час війни. «Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене» (Йо 14, 1). Коли Ісус проходив містами, містечками і селами Святої Землі, Він збирав учнів і проповідував Царство. Одночасно Він показував на зрозумілому для всіх прикладі, чим є Царство, – слухав, милосердився і зцілював. Зцілення – це не лише лікування фізичних хворіб і ран.
Зцілення – це також переміна серця, звільнення від зневіри, утвердження в перемогу добра над злом, рішуча відмова від розчарування. Ісус зцілює від кровотечі та сліпоти, одержимості та прокази, паралічу та остаточної людської недуги – смерті. Зцілення – це прояв Божої любові та уприсутнення Його Царства: «Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того» (Лк. 9, 11). Бо повне зцілення людини стосується і тіла, і душі, оскільки наш матеріальний світ тісно пов’язаний з духовним. Господь дає приклад, як ми маємо діяти і проповідувати, – зцілювати рани і недуги іншого, особливо в контексті пережитого досвіду геноцидних тоталітарних режимів, що нищили і нищать людину та її гідність.
Молитовний намір. Подякуймо Богові за нашу державу Україну та молімося за зміцнення надії, зростання у вірі та дієвій любові в нашому народі.
Місійне завдання. Провести молитви на оздоровлення, молячись також про відновлення та зцілення історичної пам’яті нашого народу.