«Натхненні Пінзелем у Годовиці» ― проєкт, який не лише рятує святиню, а й відкриває українську культуру

-
Post font size
+

У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) до 26 березня триває новий виставковий проєкт «Натхненні Пінзелем у Годовиці». Експозиція презентує живописні та скульптурні роботи, створені на художніх пленерах, що відбулися у серпні 2021 та жовтні 2022 року в межах культурно-мистецького проєкту «Під Зорею Пінзеля».

До цього проєкту долучилися 35 відомих українських митців та мисткинь, зокрема ― Анатолій Криволап, Любомир Медвідь, Михайло Демцю, Петро Сипняк, Микола Андрущенко, Віктор Сидоренко, Роман Опалинський, Оксана Андрущенко, Тарас Откович, Василь Бажай, Микола Ступінський, Микола Молчан та інші.

Метою пленеру та виставки є привернення уваги суспільства до унікальної пам’ятки архітектури – храму Всіх Святих у селі Годовиці на Львівщині, який потребує консервації та реставрації. Пластичну оздобу костелу ХVIII століття виконав Йоган Георгій Пінзель ― майстер барокової скульптури, актуалізацією творчості якого займається ГО «Артстудія Івони Лобан».

Ідейною натхненницею і організаторкою проєкту «Під Зорею Пінзеля», і зокрема цієї виставки, є мисткиня, дизайнерка, громадська діячка Івона Лобан, яка від 2017 року докладає зусилля задля популяризації української культури і серед українців, і на світовій арені.

― Якось мандруючи Каталонією, побувала в місті Фіґерас, де мене особливо вразило, наскільки воно наповнене творами Сальвадора Далі. Мене тоді заболіло: чому ми, маючи такого велета як Йоган Георгія Пінзель, мало про нього знаємо. Навіть після 2012 року, коли його твори репрезентували Україну на виставці в Луврі поруч із працями Рафаеля, Мікеланджело. Тоді сотні тисяч людей прийшли, що побачити їх, та вже за кілька років навіть у Львові про нього знову ніхто не згадував. У мене постало питання: чому ми знаємо про Гауді, Далі, а не цікавимося своєю культурною спадщиною, поділилася думками Івона Лобан.

Маючи досвід, як за допомогою мистецтва привернути увагу суспільства до глобальних тем, діячка розпочала проєкт «Під Зорею Пінзеля».

― Знаю, що через яскраві мистецькі події легше знайти шлях до сердець людей. Тож через такі проєкти вирішили привертаємо увагу до постаті Пінзеля і до храму Всіх Святих у Годовиців (пам’ятка архітектури ХVІІІ ст. у стилі бароко, яку побудував відомий архітектор Бернард Меретин), який називають «українським Нотр Дам де Парі». В 1974 році там сталася пожежа. Велика шана Борисові Возницькому за те, що встиг врятувати вівтар, який якраз і представляв Україну в Луврі. Ця святиня розташована неподалік Львова, всього за 12 км, та за 45 років там не відновили навіть дах,пояснила мисткиня.

Основне скульптурне оздоблення святині належало геніальному Йогану Георгію Пінзелю і вважається найбільшим досягненням львівської школи барокової скульптури. Оригінальний головний вівтар у стилі рококо був увінчаний скульптурою Розп’ятого Ісуса й оточений з боків фігурами двох янголів, Божої Матері та Яна Євангеліста. Перед вівтарем з боків було встановлено на окремих консолях скульптурні групи на біблійні сюжети ― «Жертвоприношення Авраама» та «Самсон з левом», які тепер зберігають у львівському Музеї барокової скульптури Пінзеля.

У радянські часи в костелі багато років був склад мінеральних добрив. Храм остаточно закрили у 1961 році. У 1965 році більшість скульптур, завдяки Борисові Возницькому, вивезли до Львівської картинної галереї в Олеську. У 1974 році внаслідок пожежі згорів дах костелу.

― Понад шість років я привертаю увагу до зруйнованої святині в Годовиці, розвиваю цей проєкт за різними напрямами ― виставки, дизайнерські покази, конвертні програми, вистави, балет та багато іншого. До нього долучилися тисячі людей долучилися. Вже майже три роки село Годовиця є в туристичних маршрутах України. Питання відновлення цієї святині винесли на державний рівень обговорення, ― додала моя співрозмовниця.

Івона Лобан переконана, що захист історико-культурної спадщини актуально завжди.

― Зрозуміло, що в час війни першочерговим є збереження людських життів. Та актуальним і значущим залишається й питання культурної спадщини. Ми продовжували наш проєкт у час пандемії, продовжуємо цю роботу й під час повномасштабної війни. Ворожі війська масово нищать наші культурні надбання, розкрадають музейні колекції, щоб стерти нашу національну ідентичність. Тому мусимо, як ніколи, спрямувати свої зусилля на збереження культурних надбань. Бо знання свого минулого, його величності дає нам велику силу для усвідомлення того, яка ми нація і що відбувалося на наших землях впродовж століть. Як колись, у совєцькі часи, нині загарбницька росія на тимчасово окупованих територіях України нав’язує нашим землякам своє бачення історії, стирає розуміння приналежності до українського народу. Вони завжди робили все для того, щоб ми не почувалися господарями на своїй землі, виселяли, щоб українці втрачали свої коріння, мову, культуру, традиції. Тому ми повинні не лише зберігати, а й поширювати ці знання. У своїх проєктах першочергово зосереджуюся на приверненні уваги не тільки світу до України, а й нас, українців, до своєї культури, до своїх пам’яток. Ми ― господарі на своїй землі, тож мусимо цінувати і берегти своє. Тому треба багато працювати, адже ніхто не зробить цього замість нас,наголосила діячка.

Розповідаючи про події, спрямовані на зацікавлення постаттю Йогана Георгія Пінзеля, Івона Лобан підкреслила, що через такі заходи залучають людей, недотичних до мистецтва.

― Під час наших заходів багато хто для себе відкриває Годовицю, цікавляться, хто такий був Пінзель. Адже досі ― це одна з найменш вивчених постатей українського мистецтва. Про нього дуже мало відомо ― ніхто не знає, де він народився, звідки прийшов в Україну, скільки йому було років, куди він пізніше зник… Нам цікаво відкривати його біографію. Ще за життя він був дуже успішний, його роботи були визнані. Цей геніальний митець залишив нам свою творчість, але маємо дуже мало відомостей про його життя. Творіння Пінзеля є невичерпним джерелом для натхнення багатьох митців,підкреслила пані Івона.

Думками про значимість таких проєктів поділився також адміністратор парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ села Годовиця отець Юрій Цегельський:

― Вважаю, що загалом великою проблемою людей є те, що ми звикаємо до всього ― до війни, до зла, яке відбувається, до руйнувань у суспільстві, винищення пам’яток. Проєкти, які організовує і реалізовує Івона Лобан, зокрема «Під Зорею Пінзеля», спонукають зробити все, що від нас залежить, щоб зберегти спадок, який отримали від наших предків і передати його наступним поколінням. Костел у Годовиці, який у руїнах, покинутий і без належної уваги, завдяки старанням пані Івони рятують активісти. Привертаючи увагу до цієї пам’ятки, є шанс зберегти його і передати нащадкам.

Спілкувалася Наталія Павлишин

Фото ― з відкритих інтернет джерел

Останні новини

Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор у співслужінні зі священнослужителями звершив Архиєрейську Літургію у дерев'яному Храмі Блаженних Мучеників УГКЦ...
В суботу, 5 жовтня 2024 року Божого, наречені прослухали два предмети: "Біоетичні аспекти подружжя та сім'ї" й "Відповідальне...
У понеділок, 7 жовтня, у Львові розпочався 17-й Екуменічний соціальний тиждень. Організатором заходу є Інститут екуменічних студій Українського...
Священники храму Святого Василія Великого започаткували моління на Вервиці у мікрорайоні Рясне 1. «У такий молитовний спосіб, віддаємо...
У перший понеділок, 7 жовтня 2024 року, традиційно відбулися молитовні чування для медичних працівників з благословення та за...