Можемо собі поставити сьогодні питання: Що означає для мене моє ім’я, що означає це, що мене охрестили? Наскільки серйозно ми трактуємо факт, що належимо Богові?! Над цим закликав задуматися єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці (вул. Пасічна 83), на свято Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа та у день пам’яті святого Василія Великого, архиєп. Кесарії Кападокійської.
Владика Володимир звершив Архиєрейську Божественну Літургію в межах душпастирських відвідин парафії, а також відповідно до грамоти митрополита Ігоря вручив члену Літургійної комісії Львівської Архиєпархії о. Василю Попелястому право носити жовтий нагрудний хрест.
У проповіді архиєрей назвав кілька нагод, які сповіщають нам святковий день, серед яких: Старий Новий Рік, подія Найменування Ісуса Христа та день пам’яті святого Василія. А також наголосив на важливості значення імені, яке носить кожен з нас.
«Різдвяний час – це своєрідний поріг, за яким залишається рік, що минає, ми віддаємо його в історію. Водночас це початок нового життєвого циклу кожної людини. В цей різдвяно-новорічний час дорога нас сьогодні привела до храму, щоб в літургійній молитві збагнути таємницю часу, впустити новий рік в наше життя», – сказав проповідник.
Подія Різдва Христового настільки важлива, – підкреслив архиєрей, – що ми ділимо історію людства на роки до народження Ісуса Христа і по народженні. Це не випадково, бо світ до його приходу на землю відрізнявся від світу, який настав після цього. Так є і в нас, коли приймаємо Ісуса в наше життя, то будемо змінюватися.
Владика Володимир вказав на важливість змісту сьогоднішнього святкування, що криється у події Найменування Ісуса Христа.
«Надання імені в єврейській культурі цього часу було пов’язане з обрізанням хлоп’яти на восьмий день після народження. У нас, християн, дитина чи доросла особа отримує ім’я в час уділення святого таїнства хрещення», – пояснив він.
І додав: «Надання імені в Старому Завіті мало важливе значення, означало історію цієї особи або її завдання, покликання в житті. Ісус означає «Бог спасає». Це ім’я виражає Його сутність і місію, бо Він «спасе свій народ від гріхів». В цьому імені закладена немов би ціла програма Його життя».
Також він зауважив, що і в наших родинах радяться, дискутують, як назвати дитину. Більше того ім’я дитини може бути пов’язане з родинною традицією, наприклад, бо так називалися наші предки.
«Ми святкуємо сьогодні пам’ять особи, яка також отримала ім’я та приналежність до Бога, Йдеться про св. Василія. Василій – гр. (Βασίλειος) означає царський, королівський. Цей єпископ Кесарії проповідував словом і пером. Не маємо певності, що він був великий ростом, радше його життя було величне. Він покликаний провадити людей до Божого Царства. До цього покликані і ми! Кожний йде своєю дорогою до цієї перспективи», – додав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
Відтак наприкінці Божественної Літургії було зачитано Митрополичу грамоту, що надає право о. Василю Попелястому носити жовтий нагрудний хрест.
«Висловлюю вам сердечні слова вдячності за вашу ревність, посвячення і трудолюбиве служіння на духовній ниві для Божої слави і добра Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. Дякую вам за сумлінне виконання покладених на вас душпастирських обов’язків та надаю вам право носити жовтий нагрудний хрест», – мовиться у грамоті Митрополита Ігоря.
Грамоту і хрест отцю Василю вручив владика Володимир.
Парох парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці о. Петро Рак подякував владиці Володимиру за спільну молитву.
«Своєю присутністю владика нам пригадує, що Бог про нас дбає і запрошує мінятися», – наголосив о. Петро Рак.
