Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор сьогодні, 7 грудня, очолив подячну Літургію з нагоди 60-річчя отця-доктора Романа Шафрана, пароха храму святої Анни. Владиці співслужили представники духовенства.
Упродовж багатьох років служіння на парафії, отець Роман доклав чимало зусиль, щоб громада активно розвивалася і була залучена в житті церкви, творила живу спільноту.
Митрополит Ігор у своїй проповіді зазначив:
– Ісус Христос – Бог і людина, його людські думки, звичайно, були скеровані на такий лад, як мислить його Небесний Батько. Він постійно навчав й навчає людей, нас, щоб мислити по-божому, а не по-людському. Святий апостол Лука описує подію, що багато митників та грішників приходили слухати його. Митників відкидало суспільство, бо вони служили окупаційній владі, хоч й усі інші, в той час, знаходилися під чужим кормилом. Особливо, фарисеї та книжники нарікали на Ісуса, що він зближується до грішників, із ними їсть, не відкидає їх так, як вони це роблять. Господь мав на це готову відповідь «… Не здорові, а хворі потребують лікаря; я прийшов кликати не праведників, а грішників. (Мр 2,17). Бог не прибув осудити, а врятувати. Словом, такі люди, як старшина юдейська, готові наклонити Бога на свій лад і були б раді, щоб він виконував їхню волю!? Бо ізраїльська знать та провідники синагоги уникали всякого спілкування з римлянами, хіба, тоді прибігали до послуги, коли це було їм на руку, як була історія з Ісусом, щоб засудити його на смерть, або інші подібні випадки. Ісус знав думи людей, тому старався всякими розповідями та притчами вияснювати незрозумілі й трудні факти життя. Господь розповів притчу про одну загублену вівцю із сто овець, яку господар шукав й радів, коли її знайшов. Й відразу говорив про загублену жінкою драхму, що запалювала світильник, яка старанно замітала в хаті, щоб знайти її. Один автор пише, що тоді траплялися випадки, що жінки носили на голові драхми, настромлені на нитку, як певну оздобу (пор. «Ewangelie z komentarzem duszpasterskim», T. Loska SJ, Kraków 2009, str. 709).
Такі випадки можна було зустріти у нас, можливо й досі трапляються. Пам’ятаються 1980-ті роки, у селі Ямна, біля міста Яремче, зустрічалися бабусі, які носили австрійські, угорські, польські, румунські тощо монети, правда, на шиї, настромлені на міцну нитку. Ісус розповів, що віднайденою монетою жінка радіє, бо, навіть, призиває приятельок та сусідів, щоб ділитися радістю. Тут Господь бажав показати, як Богові дорога кожна людина, кожна душа, що навертається до нього, бо й небесні ангели радіють від покаяння одного грішника! Ми не байдужі для Господа, бо Син Божий прийшов на землю в людському тілі, зростав, виховувався, трудився, проповідував слово Боже, вкінці, його розіп’яли, прибивши до хреста, але він переміг злобу: воскрес із мертвих!
На завершення владика звернувся до отця-доктора Романа Шафрана:
– Дякуємо нашому отцеві, доктору Роману Шафрану, хто дорогий Господові та добрий священик для усіх нас. Сьогодні йому виповнилося 60 років життя, певний ювілей, чим він ділиться з нами, збираючи нас навколо Господнього престолу. Ми вдячні Богові за його особу, дари, якими Господь наділив священика Романа. Дякуємо, дорогий отче Романе, за ваше служіння Богові та вірному нашому народові; за вашу священицьку поставу, за те, що в доброму руслі використовуєте дари Господні! Дякуємо за ваші молитви та уболівання, за вміння добре порадити, за простоту, любов до ближнього та співчуття! Хай Бог благословить вас щедрими духовними дарами, мудрістю духа, рівновагою розуму в труднощах, оточенням добрих людей та добрим здоров’ям на багато років гідного життя! Хай на вас сповняються слова мудрого автора псалмів: «Заспіваю Господеві в моїм житті, співатиму моєму Богові, аж доки не буду» (Пс 103,33), – додав Митрополит Ігор.
Наприкінці Богослуження Митрополит Ігор подякував отцю Романові за багатолітнє віддане служіння на славу Бога, та вручив грамоту, в якій зазначено:
«В знаменний і пам’ятний день 60-ліття уродин вітаю Вас, отче! Ця дата є доброю нагодою, щоб подякувати Богові за дар життя та багаторічну ревну працю у Христовому винограднику.
Нехай Господь просвічує Вас на дорозі пізнання відвічних правд, освячує своїми ласками, щоб скріплені ними у вірі Ви поступали у святості й любові до Нього.
Молюся, щоб Всевишній Господь дарував Вам мир, здоров’я на довгі роки, винагородив своєю благодаттю, для добра Церкви та нашого українського народу».
Також Митрополит Ігор вручив грамоту від Апостольської Пенітенціарії, яка надає храму святої Анни на 22 грудні, в день празника святої Анни, повний відпуст.
