Бажаю вам і собі двох речей: пам’ятати ким ми є, за порадою отця Михайла і жити так, щоб наш похорон також був святом. А це є можливим. Нехай Господь дарує вічні обійми нашому співбрату отцю Михайлу.
Цього побажав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у храмі св. апп. Петра і Павла у м. Новояворівськ. На свято св свящ. Йосафата архиєрей у співслужінні єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії владики Петра та священиків редемптористів звершив Чин монашого парастасу за новопредставленним єромонахом Михайлом Павлуцьким.
Наприкінці молитви владика Володимир поділився своїми споминами про отця Михайла.
“В моїх спогадах є одна фраза, яку я свого часу почув: живи так, щоб твій похорон був святом.
Відразу в цьому реченні є певна суперечність, бо як може бути похорон святом?” — зазначив архиєрей ц закликав разом роздумами над цим феноменом.
“Розпочнемо зі свята. Що ми робимо на святі? Святкуємо, радіємо.
На святі мало хто сумує. Я вам щиро скажу, що сьогодні нема причини для смутку. Звичайно, що по-людськи прикро, бо ми всі знали о. Михайла, зустрічали. Це є певна втрата для нашої монашої родини, але ми найперше дякуємо за дар його сповненого життя. Дякуємо за свідчення, покликання для нашої молоді”,— запевняє він.
Прокручував у голові, — продовжує далі владика Володимир,— мої зустрічі з отцем, мої спогади. Пробував знайти щось серйозне, не дуже легко було. Але у своїй пам’яті знайшов один факт. Коли я ще був студентом в монастирі на Голоско. Отець тоді був ігуменом, сотрудником у храмі на Йосафата. Ми привикли шукати старців, поважного монаха з довгою бородою, який би годину радив як жити.
Для нас він був таким старцем. Пішов до нього до сповіді. Він мені сказав одне речення, яке запам’яталося до сьогодні.
Він сказав: брате, пам’ятай, ким ти є!
“Потім нас дорога звела у Кохавині і там я побачив дві риси. Так, отець мав свій характер. Хто не має? Кожен з нас має свій характер.
Перше – він мав господарське око. Дуже емоційно виходив з себе, коли був непорядок. Це його вводило в емоційні амплітуди. В нього завжди мав бути порядок. Друга річ — любов до землі.
Завдяки цій любові до землі він і стільки років прожив, бо це його мотивувало, особливості, коли наближалася весна. Так, в зимі він був завжди хворим. Мав свої методики підживлення землі. Косив траву, вона пересихала в сіно і він це переконував. Багато чого можна було в нього навчитися.
Якось він нам приніс квашені чи мариновані огірки. Я тоді просив привести ще кілька слоїків тих огірків. Він каже ні, я тобі дам рецепт, зроби собі”, — доповнює свої спогади архиєрей.
“Земля його тримала, він її любив.
Пам’ятаю на свято Введення, коли було священник рукоположення отця Ігоря Грета, отець був в лікарні. Ми пішли його відвідати, під ліжком була ножовка. Питаю що то означає?
Він каже, що це хтось приніс, бо навесну треба дерева обрізати. Думаю добре, значить до весни точно доживе.
А весною вже буде легше”,— ділиться архиєрей.
Ми всі, — каже владика Володимир, —пригадуємо його усмішку, слово, його короткі тези. Він не любив публічності. Радо йшов послужити до сповідальниці, молився часослов, вечірню, утреню. Завжди, коли починався рік кілька разів телефонував і нагадував, що маю йому передати літургійний календар з уставом у трьох екземплярах: один для монастиря, один для церкви і для нього, щоб він мав його завжди в келії перед очима. Як щось не розумів, телефонував, як то має бути правильно.
“Така мозаїка його життя. Підсумовуючи бачимо, що похорон може бути святом, але це залежить від того як ми і з ким живемо це життя. Ми лише довідалися сьогодні про це, що отець відійшов до вічності, але як чисельно зібралися. Інформативне поле є потужне, але ми прийшли помолитися, щось пригадати, а водночас подякувати нашому співбрату за це його служіння.
Є гіпотеза, якщо на похороні люди дуже плачуть, то теж питання як людина жила своє життя. В монастирі трохи по-іншому дивляться на феномен смерті. Радіють не тому, що відійшов, а дякують за те, що витривав у своєму покликані”,— додав на завершення єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Додамо, що Чин Похорону відбудеться:
сьогодні,у суботу 26 листопада, о 11:00
Свята Літургія і завершення Похорону. Опісля, поховання на Голосківському кладовищі, м.Львів
Як ми повідомляли,На 78-му році життя перейшов у вічність отець Михайло Павлуцький ЗНІ
