У день, коли наша Церква вшановує священномученика Йосафата, Митрополит Ігор освятив капличку його імені при парафії Пресвятої Євхаристії у Львові.
Численна парафіяльна громада зійшлася, щоб розділити радість цієї події та молитовно подякувати Богові та попросити благословення.
Звертаючись до вірних, які були присутні в цей день на Архиєрейській Літургії, Митрополит Ігор зокрема наголосив:
― Зближаймося до Господа в дусі покаяння, покори та любові, який очікує кожну людину, щоб простити так, як він простив учневі Петрові чи жінці грішниці (пор. Лк 7,48). Святий апостол Павло написав: «Бо нас Бог призначив не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через нашого Господа Ісуса Христа» (1Сл 5,9). Не біймося Бога, а визнаваймо й любімо його!
Окрему увагу владика приділив постаті священномученика Йосафата, який був відданий Богові усім серцем та з усієї душі:
― Наступного року виповнюється 400 літ із дня його мученицької смерті. На синоді єпископів у листопаді цього року, викладачі УКУ вже представили на 2023 рік обширний план святкувань цього великого святителя-мученика. Священномученик Йосафат дуже уболівав за єдність Христової Церкви. В 1604 року він вступив у василіянський монастир при церкві св. Трійці у Вільні. Пострижений у чернецтво святого Василія Великого з ім’ям Йосафат. Як клірик вивчав елементи богослов’я під керівництвом Петра Суром’ятника — ректора монастирської школи, а після 1607 року — під керівництвом Йосифа Велямина Рутського та єзуїтів з Віленської академії. Написав сім коротких полемічних трактатів про необхідність відновлення єдності Західної і Східної Церкви під головуванням Папи Римського. Навертав багато людей до єдності в Христовій Церкві, за що був прозваний православними «душехватом». Помер єпископ у 1623 році від побиття противниками церковної єдності. Біля тіла мученика діялися чуда. У 1643 році Папа Урбан VІІІ проголосив Йосафата блаженним, а через 224 роки Папа Пій ІХ прилучив Йосафата до лику святих вселенської Церкви. Молімося до святого Йосафата, щоб виблагав у Господа закінчення війни в нашій Україні та росту духа віри в нашому народі! ― підкреслив Митрополит.
― Молімося всі особливо за наше військо, за нашу перемогу. Щовівторка в нашій Архиєпархії триває піст задля наших військових. Є група людей, які стараються добу пити лише воду. Не всім це під силу, тож, хто як може ― молитвою і постом ― просімо Бога, щоб звільнив нас від окупантів. Нехай Господь дає нам витривалості в такий складний час. Коли Ісус Христос каже, що потрібно постійно молитися, та це не означає, що маємо на колінах простояти в церкві цілий день, а те, що кожна наша праця, кожен наш вчинок, кожне наше старання має бути з думкою про нашого Небесного Батька і наших ближніх, ― звернувся до присутніх після Божественної Літургії Митрополит Ігор.
Митрополит Ігор вручив подячну грамоту отцю Михайлові Німаку, який служить на цій парафії, та привітав його зі 45-літтям, подякував за сумлінне виконання душпастиських обов’язків і надав право носити нагрудний хрест із прикрасами.
«Молюся, щоб Всевишній Господь дарував вам мир і здоров’я на довгі роки, винагородив своєю благодаттю для добра Церкви та нашого українського народу», ― йдеться зокрема в грамоті.
Отець Михайло Німак подякував Митрополитові за те, що прибув на святкування і звернувся до владики:
― З Вашого благословення і з Вашими молитвами ми розпочали будівництво цієї каплиці. і за декілька місяців сьогодні освятили, коли вшановуємо патрона цієї святині священномученика Йосафата.Дякую також усім парафіянам, які були жертводавцями і підтримували це будівництво.
Священники і парафіяни привітали також Митрополита Ігоря з річницею священничого рукоположення, яке святкував 23 листопада, 70-літнім ювілеєм та річницею єпископської хіротонії.
Подячні грамоти Митрополит Ігор вручив також і вірним, які в особливий спосіб доєдналися до розвитку парафії.
