Свято Покрови Євр 9,1-7; Лк 10,38-42;11,27-28
Дуже гарний вступ до свята Покрови Богородиці запропонував автор книги «Життя святих» І. Я. Луцик (Роман Сурмач). Передаю текст його писання: «… І сотки літ тому, в хвилях для народа найтяжчих, коли люта орда клала трупом руске (українське) поле, на пепелищах руского майна катувала забраних в полон синів і дочок того бідного народа, і тоді, коли народ мусив муром стояти за свою долю і волю і за свої порабощені права, він всегда звертався до святого Покрова Твого, о Пренепорочна Діво Маріє; плакав і молив ся і простягав руки свої і сильною була його віра, бо знав, що омофором ласки Ти його окриєш» («Життя святих» І. Я. Луцик, 1 жовтня, Львів 1907).
У наш час повторюється, подібна, історія війни, яка набагато гірша від монголо-татарських нападів. Загарбник, під назвою росія, напав війною на наш край, нищить нашу державу, рівняє будівлі зі землею, навіть, не щадить святих храмів, забирає дітей та дорослих у полон, знущається з полонених видуманими новими методами 21-го століття, що гірші, як було за орди́нської нава́ли або монго́ло-тата́рської в 1237-1241 роках. Ми покладаємося на Бога, щоб він завершив цю війну, відвернув її від нашого народу.
Сьогодні свято Покрови пресвятої Богородиці, яка не один раз допомагала тому краю, народу, який терпів від нападу ворогів. Свято Покрови пов’язане із захистом мешканців Царгороду в 903 році від пошесті, смертельної хвороби, яка залютувала у місці, де люди падали трупами. Довірливий Божій Матері народ, молився у храмі і вона прийшла на поміч, усуваючи злощасну хворобу: пошесть припинилася. Вірний Божий люд дякував пресвятій Матері за допомогу в боротьбі зі смертельною болістю. А ми боремося з військовою пошестю «руского миру» та благаємо заступництва у Марії, щоб вона захистила нас й прогнала ворога з нашої землі. Колись ординське ярмо перешкоджало централізації земель і відродженню державності, а, досі, російське ярмо має намір стримувати наш народ в економічному, культурному, політичному, релігійному та іншому розвитку нашої України. Ми звертаємося до Богородиці, щоб вона своїм заступництвом перед Господом визволила наш народ від ворожої навали. 14 жовтня, в день свята Покрови відзначається державне свято «День захисників і захисниць України». І ми низько схиляємо голови перед нашими захисниками та захисницями, які жертвують своїм життям, щоб захищати нас та нашу землю від зазіхання ворога. Якраз сьогодні вранці з «Українського радіо» прозвучала інформація, що в лікарні, можливо, у Запоріжжі, від поранень, помер американський військовий доброволець. Цей молодий чоловік сказав, що він почув у душі, що має допомагати українцям у війні. Залишив п’ятеро дітей віком від двох до п’ятнадцяти років і, хоч був поранений, видужав та продовжив воювати. Жаль, що я пропустив його прізвище та ім’я. Слава героям нашої землі та іноземцям, які боронять нашого суверенітету, долі та нашої свободи!
До кого ж нам іти, до кого прибігати, куди вдаватися за поміччю, як не до пречистої діви Марії.? Вона наша Мати, наша захисниця, наша оборона – ми її сини та доньки! Мені захотілося передати молитву сьогоднішнього свята із Утрені: «Оточена славою ангельських хорів, з громадами пророків й апостолів, приймаючи почесну службу, як Божа Мати, зглянься над нами, твоїми слугами, і благай Христа Бога нашого, щоб подав нам велику милість» (Утр. Покрови, сідальний). Увесь канон ранішньої молитви оспівує Богородицю та звучить молитвою до неї, щоб захищала нас від затій диявольських й допровадила вічного спасіння. Молімося й ми до пресвятої нашої Матері, щоб вона своєю материнською могутністю виблагала у свого сина, Ісуса Христа, прощення усім нам наших прогрішень, ласки спасіння нашої душі та завершила війну, що точиться в Україні.
Звичайно, з глибини свого серця та від усього нашого мирного народу, дякую нашим захисницям та захисникам й вітаю їх усіх зі святом: «День захисників і захисниць України». Хай Господь благословить їх усіх своїми щедрими дарами та духом перемоги! Ми молимося за наших воїнів і пригадаю, що вірні нашої архиєпархії заохочуються кожного вівторка постити в намірі нашого війська! А тим героям і героїням, хто віддали своє життя в обороні Батьківщини – вічний упокій, з бажанням вічної нагороди у Небесному Царстві, бо вони «обрали кращу частку, яка не відбереться від них!»
