Під час щорічної прощі на Святій Горі між селами Білий Камінь та Ушня на Золочівщині Митрополит Ігор звершив Архиєрейську Божественну Літургію.
Кожного року восени вірні йдуть на місце, де 6 вересня 1948 року троє дівчаток і 19-річний юнак, які пасли худобу під Святою горою, побачили видіння Божої Матері.
Під час Божественної Літургії та чину освячення води молилися за нашу перемогу у цій несправедливій і жорстокій війні, за наших воїнів, за постраждалих від рук ворогів, за людей, які зазнали величезних втрат, і тих, які змушені були покинути рідні домівки.
― Часто люди забувають про безсмертність своєї душі і живуть так, ніби нема відповідальності за життя на землі. Після смерті тіла кожна душа здаватиме звіт зі свого життя ― старанного чи байдужого, ― підкреслив у своїй проповіді Митрополит Ігор.
Додав також, щоб пам’ятали, що кожен прожитий день наближує нас до вічності, до зустрічі з Творцем, до переходу в життя в іншому світі.
― Приймаймо слова Господні за правду, бо Бог не жартує, але бажає нам вічного щастя. Син Божий віддав життя на хресті, щоб вчинити нас щасливими. Щастя слід «купити» ціною нашого гідного життя, відповідно до Заповідей Божих… Померши на Хресті, Ісус показав надзвичайно високу вартість кожної людини. Свідчимо нашим життя вдячність Ісусові Христові та докладаймо зусилля, щоб Христос жив у нас. Як свідчив святий апостол Павло: «Живу вже не я, а живе в мені Христос», ― акцентував Архиєрей.
Митрополит наголосив на важливості молитися до нашої Небесної Матері ― Марії, щоб вона випросила в Свого Сина ― Ісуса Христа ― закінчення війни.
― Господь володіє різними способами, щоб це легко здійснити. Він знає, як це звершити. Колись Богородиця просила Свого Сина в Кані Галилейській, щоб Він переміни воду на вино на весіллі. Пресвята Діво Маріє, випроси в Свого Сина, щоб перемінив цю війну, що точиться в нашому краї, на мир та спокій. У Бога ― все можливо. Нехай милостивий Господь поблагословить наш народ Своїми щедрими дарами ― вірою, надією, любов’ю та мирним життям. Господи, прости усьому нашому народові гріхи та прогрішення, що їх ми вчинили і вчиняємо. Дай нам ласку ― любити Тебе, Боже, а не грішити. Рятуй нас, Пречиста Богородице, ― завершив проповідь Архиєрей, закликавши пам’ятати, що кожна Літургія ― це наша безкровна жертва Богові.
Що варто знати про значимість місця на Святій Горі:
За переказами, навіть після зникнення чіткого образу Богородиці ще впродовж кількох годин відображення відбилося на листках клена, які відразу опали. Люди, які збіглися на заклик дітей, зберігали ці листочки люди у домах своїх, як найбільшу реліквію.
Та це ― не єдине чудо на цій горі. Є легенда, що під час однієї татарської навали на галицькі землі, жителі Білого Каменя разом із худобою заховалися в лісах на горі. Туди вороги не заходили, бо воювали лише в степах, на відкритій місцевості. Люди ходили по воду в Ушню, стежками, які були відомі лише їм. Та невдовзі вороги перерізали цей шлях. Щоб не вмерти від спраги, люди почали молитися. Відповіддю на їхні молитви стало об’явлення Богородиці, яка наступила ногою на камінь і з-під нього потекла вода. Пізніше той камінь перевезли до містечка Підкаменя біля Бродів, а джерело б’є і донині.
