Ваше Блаженство, преосвященні владики,
Преосвященніший Архиєпископе Вісвальдасе, Апостольський Нунцію,
Високоповажні представники різних віток цивільної влади, військові командири та друзі,
Вельмишановні та поважні учасники сьогоднішнього моління, достойні волонтери,
Дорогі, рідні, близькі моєму серцю приятелі та приятельки,
дякую всім, що прийшли помолитися у Собор, а разом дякувати Богові за дар мого життя, єпископа Львівської Архиєпархії УГКЦ! Відомо, що мені сповнилося лиш 70 років, про що навіть пише псалом, й ніхто не знає, чи це багато, чи мало, але автор псалма стверджує: «… Наші літа прирівнялися до павутини. В них дні наших літ сімдесят років, якщо ж в силах, вісімдесят років, і більшість з них труд і біль…» (Пс 89,9-10; о.Тур). Дякую милосердному, доброму та люблячому Господу, що дозволив мені крокувати дорогами та стежками земного життя, а головне: Він ще підтримує мене при житті в 70 років! Не знаю – чи Господь дозволить мені сягнути вісімдесятки, бо написано, що ті роки ознаменовані трудом та болем?! Усе, що я прожив моє: і на лице, як у нас говорять – і виворіт мій! За усе добро вдячний Господеві, а за негативні вчинки, за гріхи та беззаконня, перепрошую Бога та уповаю на Його безконечне милосердя та любов!
У нас в родині не було заведено обходити уродини, відзначати річниці уродин. Хоч, гадаю, вартує всім звертати на це увагу та дякувати Богу за дар життя! Бо для кожного життя Господь творить безсмертного духа! У Святому Писанні згадується про ювілейні роки, але не уродини: «І освятите рік – п’ятдесятий рік, і розголосите відпущення на землі всім, що живуть на ній. Рік відпущення – це буде вам знаком, і відійде кожний до своєї власності, і кожний відійде до своєї батьківщини» (Лев 25,10). І я теж боронився, відмовлявся, що нічого не потрібно влаштовувати в річницю сімдесятих уродин. Стверджував, що обійдемося звичайною пригадкою та виголошенням у храмі «многоліття». Але наші вірні, зокрема, добрі миряни, також священники сказали: «для вас не потрібно, а для нас і нашої Архиєпархії вартує про це згадати». Усе, що сьогодні почуєте та зустрінете, будьте вдячні добрим людям, які не жаліли коштів, труду та старань, щоб для усіх нас, мимо військового стану, створити такі приємні скромні обставини!
Вдячний Блаженнішому Святославу та усім єпископам нашого синоду, Архиєпископу Вісвальдасу Кульбокасу, священникам, дияконам, чернечим спільнотам, семінаристам, побожній спільноті нашої Курії, хористам Собору святого Юрія, академічній капелі «Трембіта», виконавцям певних творів та організаторам, згадаю старанного пана доктора Михайла Перуна та вельмишановного заслуженого диригента пана Миколу Кулика; подяка усім доброчинцям та прихильним особам, які вчинили для нас ось такий приємний день! Не жаліли часу, старань, доброчинці – коштів, певні особи реалізували свої таланти, уміння, прибули здалека, щоб брати участь у святі Архиєпархії, так скажу – й ушанувати мою скромну особу! Від мене усім вам глибокий і щирий поклін, молитва та та Господнє благословення! Ви усі уже записані у мій молитовний духовний список, бо кожного дня молитимуся за вас, навіть коли моя пам’ять не зможе збагнути усіх добрих ваших облич та імен, але молитва за вас звучатиме. Пам’ять людська не усе осягне, а Господнє Провидіння вас огорне!
Хай Господь усіх Вас благословить! Дуже люблю усіх вас, молюся за вас, благословляю та усіх віддаю в опіку Богоматері! Ви усі для мене дуже дорогі, близькі, пам’ятні, благі – бо Господь знає вас, милосердиться та любить усіх нас! Ще раз дякую, усім низько кланяюся, щиро люблю всіх вас!
+ Ігор
Митрополит Львівський
3 серпня 2022 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів
