Як важливо бути при джерелі цього вогню, яким є Ісус Христос. Тому молімося, щоб служіння Віталія супроводжувалося вогнем віри. Тоді біля нього всім нам буде тепло і затишно. Божий люд буде почуватися захищеним, як свого часу в присутності пророка Іллі. Найважливіше, народ не буде приймати отруту під виглядом закваски, а добру поживу, яка провадить до вічного життя.
На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир під час проповіді до вірних у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа, сьогодні 2 серпня 2022 року. У цей день Архиєрей звершив дияконське рукоположення Віталія Карамана.
« Сучасна людина думає часто категоріями, які не мають перспективи. Може бути, що людина, перебуваючи в Церкві, не є в ній закорінена, тому при першій життєвій бурі падає»,– зазначив проповідник.
Відтак архиєрей підкреслив, що Євангельске слово сьогодні заохочує нас триматися стержня, плекати духовне життя.
« Бо під поняттям закваски розуміється псевдонауку чи підступ фарисеїв та садукеїв. Хоча люди можливо думали про хліб, оскільки стали свідками його розмноження, також добре наїлися. Напевно дехто і йшов за Ісусом, бо бачив вигоду, на перший погляд легкий хліб. Хоча потім настала хресна дорога з усіма наслідками. Ісус перейшов цю дорогу, але мало хто з ним лишився на ній. Він наголошував на власному післаництві, що Він є хліб життя. Так може хтось бути з вигоди в Церкві, але це лише до першого випробування. Легкий хліб швидко з’їдається, тоді людина лишається без нічого. А мудрість людину годує ціле життя. Як важливо плекати цю мудрість, віру, духовне життя, єдність з Богом»,– сказав він.
Також владика Володимир зазначив, що святкуємо празник святого пророка Іллі. Це постать старого завіту. Це, що читаємо про нього в Святому Письмі, може на перший погляд здаватися на межі фантастики: птахи носили йому їжу, вогонь спалював жертву, які саме він приносив Богові. Кінцево пророк був взятий на вогняній колісниці до неба.
« 1 книзі Царів (17) читаємо, як пророк Ілля через голод, спричинений посухою, переховувався у жінки-вдови з Сарепти Сидонської. Лишилася в неї лише жменька муки та трішки олії. Вона з сином готувалася вже до смерті з голоду. Вдова ділиться цим останнім з пророком. Легко ділитися надміром чогось, але великою довірою є віддати останнє. Віддаючи останнє, вдова робить інвестицію в життя, в своє майбутнє. Бо її посуд з мукою не спорожнювався, а глечик з олією не вичерпувався. Згодом занедужав і помер син цієї вдови. Ілля просить Бога повернути його до життя»,– розповів він.
«Цей славний пророк ніякої заслуги не приписує собі, діє в імені Божім. Тому він названий чоловіком Божим, цей титул прозвучав з слів вдови, адже в його устах було правдиве слово Господнє. В присутності Іллі люди почувалися захищені»,– додав проповідник.
«Ми стаємо свідками та учасниками дияконського рукоположення нашого співбрата Віталія, який прагне пов’язати своє життя з студентським капеланством. Дияконат не є часом вичікування, що буде далі. Важливою суттю служіння, є дарувати людям почуття безпеки та мотивацію йти далі. А це не можна робити якось штучно. Молодь, студенти це відразу відчувають. Якщо сам не гориш жаром віри, то не можеш нікого запалити чи загріти»,– сказав на завершення владика Володимир.
