Шостий сюжет проєкту «Слухати. Служити. Супроводжувати» розповідає про служіння медичного капелана у Центрі Легеневого Здоров’я.
О. Іван Соколовський, медичний капелан лікарні, зауважує – є новопризначеним капеланом, тому сам вчиться і старається послужити людям. «Мій день розпочинається зі сповіді хворих – проходжуюся по відділеннях і шукаю, хто би хотів прийняти Ісуса, хто би хотів з’єднатися із Ним у примиренні, у Святій Тайні Покаяння». Опісля капелан звершує Божественну Літургію, а відтак розносить Євхаристію в палати до пацієнтів, які посповідалися. «Також служіння капелана не обмежується тільки Богослуженням, воно займає також і підтримку людей, духовних розмов з усіма, хто працює, – починаючи від головного лікаря, заступників лікарів – і закінчуючи також технічним персоналом» – наголошує о. Іван Соколовський.
Своїми враженнями від спілкування з капеланом ділиться пацієнт лікарні пан Григорій: «Приходив отець, щоб посповідатися, щоб очистити не тільки тіло, але і душу, ближче бути до Бога. Не тільки лікарствами людина лікується, але лікується і духовно». За словами недужого, сповідь допомагає позбуватися тяжких думок про хворобу, надихає думати про одужання, про майбутнє.
«Ми працюємо над тим, щоб оздоровити тіло. А все-таки священник працює над тим, щоб оздоровити душу» – наголошує Світлана Мирончук, медсестра. Вона пригадує як цінність щотижневої Літургії у вівторок, так і особливих Богослужень, наприклад, Молебня до Дня медичного працівника або виставлення плащаниці у Страсну П’ятницю: «Ми могли приступити – це все-таки дуже важливо, тому що коли дівчата приходять працювати на доби, не в кожної є можливість прийти в той день і поклонитися Ісусу Христу, віддати свою шану».
О. Іван Соколовський звертає увагу, що адміністрація заохочує розвиток капеланства у лікарні.
«Душпастирська служба є надзвичайно важлива, і необхідна – не тільки в лікарні, а всюди. Особливо це стосується лікарні тому, що люди перебувають у важкому стані – важкий стан фізичний, важкий стан психологічно, тому служба капеланства в лікарні надзвичайно важлива» – наголошує В’ячеслав Бондар, завідувач відділення інтенсивної терапії та реанімації.
Надія Рудницька, завідувачка пульмонологічного відділення, пригадує випадок, коли після молитви капелана пацієнт, що перебував у дуже важкому стані в комі, прийшов до тями і почав одужувати: «Священник сам був дуже здивований. Тому напевне присутність Бога мала велике значення».
На території Центру Легеневого Здоров’я розпочалося будівництво каплиці – на цій території, розповідає о. Іван Соколовський, буде рекреаційна зона відпочинку, де вже реставрується фонтан, а також вже освячено хрест.
Любомир Рак, генеральний директор лікарні, додає – каплиця буде особливою, сучасної форми, якої потребують виклики часу. «Вона буде наскрізною, прозорою – вона буде для всіх, хто потребує звернення до Бога, хто потребує молитви».
«Служіння капелана не обмежується лиш служінням для хворих. Воно також охоплює і служіння самих медичних працівників» – зауважує капелан. Підтверджує цю думку і Світлана Мирончук, в особливий спосіб наголошуючи на Тайні Євхаристії, яку можуть прийняти як учасники Літургії, так і недужі, що перебувають в палатах і фізично не можуть бути присутні на Літургії: «Пацієнти в нас в реанімації важкі, і це дуже добре, коли отець може прийти кожного дня і уділити Святу Тайну Євхаристії».
В’ячеслав Бондар наголошує, що священник потрібен не тільки хворим, але й здоровим. Тому Богослуження в самій лікарні необхідні.
«Зараз навпаки така потреба ще більше є – як і в пацієнтів, так і в наших працівників» – додає генеральний директор Центру Легеневого Здоров’я Любомир Рак.
