Рм 7,1-13;
Мт 9,36-10,8.
Ісус Христос прийшов у світ у людському тілі, щоб вчинити людей, разом нас із вами, щасливими, привернути їм Господнє дитинство, яке втратив люд після бунту, вчиненого Адамом і Євою в раю. Спаситель прибув із визвольною духовною місією: вчинити людей здібними здобувати Царство Небесне. Господь надзвичайно любить людей, інакше не віддав би свого життя за грішників. Не втомлюймося дякувати Богові за Його великий дар милосердя та любові до нас, до кожної особи зокрема! Євангелист Матей пише, що Ісус милосердився над людьми, які були змучені та розпорошені, як вівці без пастуха. Йому стало жаль опущених людей, тому відразу думав про духовних пастирів, які би пасли стадо, тобто піклувалися про вірних Богові людей.
І – ніби в продовження євангельського тексту – Ісус прикликав до себе дванадцять учнів, яких вибрав з-поміж інших, що ходили з Ним, і дав їм велику владу. Чому велику? Бо вони могли виганяти нечистих духів, демони корилися їм. Чому корилися? Бог давав учням свою силу завдяки вірі, молитвам учнів та їхньому постові! Не ліки, не жести руками, не якісь заклинання тощо, але молитва і піст в ім’я Господнє проганяє демона. Ці учні зцілювали людей Господньою силою, лікували без ліків та препаратів, без скальпеля та апаратів – усяку недугу проганяли. Лікували словом, давали накази – й найважча недуга покидала людину, хворі ставали здоровими! Усі апостоли отримали тоді таку владу, хоч згодом залишили Його, втікаючи зі страху, коли Ісуса схопили в Оливному городі. Такою владою володів і апостол Юда Іскаріотський, який видав Його ворогам. Бог щедрий, не скупиться давати людям дари, навіть тоді, коли вони їх змарнують! Дякуймо Господу за незчисленні дари, якими Він обдарив і нашу особистість. Багато дарів ми отримуємо від Бога: дар життя, здоров’я, професійність, своєрідна здібність, хист, змога вранці підніматися з постелі тощо. Дякуймо Господу й за дари, якими Він наділяє інших людей, що навіть перевищують наші, бо Господь має право давати один, два і п’ять талантів кому Він бажає (пор. Мт 25,15). Бог вільний у своїй щедрості, хоч багато із людей обмежили б Його і вчинили по-своєму!? Дякуймо Господу за дар священства для людського роду, бо священник приносить жертву в ім’я Господнє та відпускає гріхи силою Божою.
Згадаймо сьогодні про блаженного Миколу (Чарнецького), який торував своїм життям дорогу священства, вступивши у Станіславівську духовну семінарію; згодом здобув рівень доктора богослов’я, студіюючи в Римі. Другого жовтня 1909 року був висвячений на священника і після того в семінарії у Станіславові став професором філософії та догматичного богослов’я. У жовтні 1919 року вступив у чернечу спільноту редемптористів. Пам’ятаймо й про історичні дати, бо 1914-1918 роки – це був час війни, яка охопила, зокрема, Європу. 38 держав брали участь у цій війні і, мимо таких строгих й неспокійних часів, священники виконували своє служіння як душпастирі. Ісус Христос, коли посилав апостолів голосити слово Боже та оздоровляти від недуг, насамперед послав їх до загиблих овець дому Ізраїлевого. Дбав про свій народ, який нелегко ставав на спасенний шлях. А священник-чернець Микола Чарнецький, трудився певний час на Волині, як місіонер, де редемптористи у 1926 відкрили свою місію. Він невдовзі здобув велику пошану серед місцевого люду, також, серед православного духовенства. На Волині блаженний Микола (Чарнецький) трудився 14 років, спочатку як священик, а від 1931 року – як єпископ. Під час радянської окупації 1939 року єпископа Миколу (Чарнецького) вигнали з Волині й він поселився у Львові в редемптористів, тоді по вулиці Зибликевича, тепер Івана Франка. Досі цей монастир функціонує, переживши радянські зміни, окупацію та ненависть ворогів до усього, що має стосунок до Бога. Божий чоловік, єпископ Чарнецький, пережив і другу війну 1939-1945 років, хоч прийшлося йому стати страдником Господнім, на що була Божа згода. Очевидно, коли прийшла «визвольна армія», у квітні 1945 року єпископа арештували, допитували у в’язниці, що на вулиці Лонцького, тепер Бандери, знущалися, признали агентом «Ватикану» і засудили на 10 років зони посиленого режиму. Відбував засудження в Кемеровській області, згодом переводили його з одного табору в інший. З достовірних джерел, від часу арешту 1945 року до звільнення в 1956 року єпископ Микола (Чарнецький) відбув понад 600 годин допитів та побував у тридцятьох в’язницях і таборах примусової праці. Мимо такого нелюдського випробовування блаженний Миколай не дорікав Богові, не скаржився на те, що несправедливо томився по в’язницях і таборах, що з його народом розправляються жорстоко, що вороги ліквідували нашу Церкву тощо. Усе приймав терпеливо, молився, бо пам’ятав, що Господь про це знає, його любить, що Бог завжди перебуває з ним. Господь не опускав його і це йому вистарчало, щоб гідно перенести люті випробування. Після таких знущань та понижень, обезсилений та хворий єпископ повернувся у Львів у 1956 році, а 2 квітня 1959 року помер. Блаженного єпископа Миколая вірні нашої Церкви віддавна уважають за святого. Ще в радянські часи численно приходили на його гріб, щоб помолитися, взяти грудку землі, прикладати її до хворих місць на тілі й бути оздоровленими. Молодь приходила до гробу Миколая, щоб виблагати у нього заступництва перед Богом при вступі до вищого навчального закладу тощо. Походи, прощі до гробу блаженного Миколая не припинялися за роки радянщини й тоді, коли там стояла ворожа сторожа, і людей, які приходили помолитися на гробі арештовували й погрожували. Так, ми ще про це пам’ятаємо – бо багатьох із вас ще не було на світі й ви про це не знаєте. Говорю вам про історичні факти, які переживали ці, хто вірили у святість великого святителя Миколая (Чарнецького)!
Молімося до цього святця, коли переживаємо воєнні часи в нашому краю, щоб ми могли перетерпіти нелегкі випробування й найшвидше дочекатися закінчення війни! Святителю Миколаю Чарнецький, заступайся перед Богом за наш народ, нашу Церкву, нашу землю, за її деокупацію та закінчення війни! Пресвята Богородице, рятуй нас в дуже трудних й неспокійних часах, будь з нами!
+ Ігор
Митрополит Львівський
27 червня 2022 р. Б., храм блаженного священномученика Миколая (Чарнецького), м. Львів
