Пасхальна подія є єдина і нероздільна, актуальна для всіх поколінь. Людина народжується, приходить у світ, через хрещення занурюється в таємницю Христової смерті та Воскресіння. Людина отримує певні життєві хрести, але вони освітлені Воскресінням. Від першого Великодня вже гріб не є страшний. У цьому запевнив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді у світлий понеділок у храмі Блаженного Миколая Чарнецького в Золочеві у Світлий понеділок. Під час Божественної Літургії архиєрей звершив дияконське рукоположення Ярослава Домерецького.
«Разом з мироносицями продовжуємо нашу пасхальну прощу. У світлі великоднього сонця намагаємося особисто чути від великоднього ангела вістку про порожній гріб», – зазначив проповідник.
Архиєрей підкреслив, що цьогорічний Великдень в Україні є святом радості серед смутку. Адже ми втратили чимало співгромадян, пережили особливий Великий піст, сам Бог давав нам реколекції, Він є так близько нас в цей драматичний час..
Владика зауважив, що цими днями ми отримуємо численні привітання на свята. Чимало людей обмежують свою творчість, лінуються сказати чи написати кілька слів. Тому пересилають в соцмережах відкритки з готовими шаблонами. Він поділився, що сам отримав понад сотню, але, за його словами шаблонний підхід не запам’ятається, тому закцентував увагу на важливості особистого контакту з людьми, навіть у такому моменті, як великоднє привітання.
Людина, каже він, прагне в житті знати якийсь стержень, боїться нестабільності і смерті. Також повстає питання, а що буде після пасхальних свят, до яких ми так готувалися. Ще день і вони закінчаться. Що нас буде тримати в житті?
«На великодні свята, вчора і сьогодні чуємо євангельське слово Івана. Цей євангелист має що нам сказати, бо він перейшов з вчителем хресну дорогу, розуміє суть і сенс страждання. Він порушує дуже глибоко і по-богословськи тему Воплочення Божого Сина. Можемо спитати, а що це має спільне з Великоднем? Ми маємо багатий літургійний рік, але одну нерозривну таємницю спасіння, до якої належить Воплочення, смерть і Воскресіння Ісуса Христа», – пояснив проповідник.
«Тому євангелист наголошує також на важливості свідчення, ми б сказали нинішньою мовою передання віри з покоління в покоління. В діяннях апостолів чуємо про вибір Матія, бо необхідне гроно дванадцятьох», – додав єпископ-помічник.
Відтак він розповів легкнду про осла: «Є легенда про осла, який в вифлиєській яскині був свідком народження дитини, навіть поділився своїм сіном. Потім цей осел подоружував в Єгипет, ніс на собі дитину з матір’ю, а також тяжкий вантаж. Не розумів до кінця суті цієї подорожі, але було приємно, коли дитина в дорозі гладила йому хутро. Сміх дитини допомагав забувати неприємності. Коли прибули до Єгипту, батьки подякували ослику за послугу та відпустили його додому. Дитина і осел були сумні від розлуки. Осел добре запам’ятав собі цю подорож, він не забував цю дитину все своє життя. Роздумував, яка ж доля цієї дитини. Також розповів своїм дітям і онукам про цю своєрідну дитину. Минуло трохи років, коли при дорозі відв’язували осла. Його відвели до чоловіка, який сів на нього і поїхав в місто. Дивно, але чоловік для осла здавався знайомим. Осел пригадав, як дідусь розповідав йому про дивну подорож з дитиною до Єгипту. Так, цей чоловік був тоді саме цією дитиною. Люди кидали пальмові гілки на дорогу, кричали: Осанна. Через кілька днів осел побачив чоловіка розп’ятим на хресті і дуже засумував. Але тінь з хреста впала на ослину спину і залишилася там. З тим пір в осликів був хрест на спині в хутрі».
«Легенду можна продовжити, що незабаром осел радів Воскресінню Того, кого ввозив в місто, кого його предок ще раніше віз до Єгипту», – припустив він.
Відтак архиєрей зазначив, що під час Божественної Літургії відбудеться дияконське рукоположення.
Сьогодні ми стаємо свідками і учасниками дияконського рукоположення нашого співбрата Ярослава. Він не пройшов повз покликання, запрошення до служіння та передання віри, а відповів на нього. Диякон Ярослав є готовий через служіння зцілювати рани Ісуса Христа на тілі потребуючих людей. Будьмо завжди, в будь-яких обставинах відкриті для Бога, бо він є стержнем нашого життя, особливо в час важких випробувань.
«Ісус Христос провадить через тріумфи, а також через хрести, бо він знає ціль – це Воскресіння», – наголосив Преосвященний Володимир.
