Слово Митрополита Львівського до семінаристів

1Кр 1,26-29;
Ів 8,21-30. Львів 02.10.2021.

Сьогодні субота після свята Воздвиження, що має приписаний текст Євангелія та свій апостол. Ми щасливі, що можемо читати та роздумувати над словами Бога, Сина Божого, який прийшов у світ, принижуючи себе до стану грішників. Він не міг грішити, лиш взяв людські гріхи на себе, щоб нам відчинити дорогу до вічного спасіння. Тоді багато із людей не приймали Його за Бога, хоч бачили чуда оздоровлення недужих, воскресіння мертвих тощо, але для безбожних людей, для самолюбних осіб – такі факти не торкнулися їхнього серця, щоб повірити. Це боліло Господа, така невіра народу дуже дивувала Його. Коли Він говорив про споживання Його тіла та пиття крові, юдеї страшно обурювалися на Нього, навіть багато його учнів говорили: «… Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» (Ів 6,60) – і відійшли від Нього. «Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: Невже й ви бажаєте відступитися?» (Ів 6,67). Ісус був готовий залишитися сам, але не мав наміру змінити своїх слів, бо Його слова – правда! Докоряв юдеям, що, коли вони не зміняться, – помруть у гріхах. Ті люди вкотре не вірили, що Бог присутній між ними, хоч Він стверджував їм, що – Сущий, Споконвічний; Він згадував про свого Отця Небесного, але такі слова лиш підсилювали їхню ненависть до Нього. Хто не любить правди – таких нервує кожне правдиве слово! А Ісус продовжував переконувати присутніх, що Його розіпнуть, піднесуть вгору, і що Він не говорить від себе тих слів, лиш виконує волю свого Отця. Його слова знайшли-таки добрий ґрунт у серцях, бо багато увірували в Нього. Ісус не знеохотився, лиш продовжував кидати слова правди, які давали свої плоди. Слова Ісуса знаходили добрих осіб, які, незважаючи ні на що, вірили Йому, подібно, як у наш час: хтось вірить у Бога та Йому служить, а багато не вірять, заперечують Його. Дуже важлива роль священника: вміло сіяти зерна правди про Бога, не споглядаючи на їхній ріст та плоди. Успіх промовлених слів слід залишити Богові. Треба наслідувати Христа, який, мимо важких обставин, стверджував, що Отець не залишив Його; Бог не залишає людей, лише очікує, щоб вони чинили те, що Йому подобається! Світ не любить Бога, не любить тих, хто щиро й переконано вірить в Ісуса Христа: «Бо все, що у світі, – пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, – не від Отця, а від світу» (1Ів 2,16). Вірні Богові люди не керуються судженням світу, лише з радістю чинять волю Господа, хоч буває небезпека виявляти свою віру серед невірних. Святий Іван Богослов написав переконливі слова: «А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки» (1Ів 2,17).

Для групи наших братів-семінаристів ми посвятили підрясники, які зовні вказують на їхню приналежність до гурту богопосвячених людей. І, побачивши таку одежу, люди реагують по-іншому на таких осіб. З одного боку, це викликає повагу, з іншого – вимоги та відповідальність. Люди не будуть судити окремо тих, хто носить таку одежу: священник, монах, семінарист першокурсник тощо, але по одягу вимагають достойної поведінки та ввічливого відношення. Годиться пам’ятати слова святого апостола до филип’ян: «Майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп 2,4). Існують випадки, де личить зважати на інших: «Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м’яса, щоб не спокушувати мого брата» (1Кр 8,13). Таку пораду дає нам святий апостол Павло, щоб зважати на ближніх і не провокувати їх до гріха. Не потрібно думати, що ми особливі люди, а потрібно пам’ятати, що наша особливість полягає у служінні ближнім, а служіння домагається багато уваги та терпеливості. Пригодиться пам’ятати слова свято апостола, який навчає, що Господь вибрав нас як «немудре світу», як «безсильне світу», як «незначне світу та погорджене», «щоб жадне тіло не величалося перед Богом» (1Кр 1,29). Людина – немічне створіння, не потрібно про це забувати, а ставати перед Господом, просячи прощення, благословення та допомоги.

Хай добрий Господь благословить усіх на успішне навчання, гідну відповідальність та духовне зростання у новому навчальному році! Богородице Діво, рятуй нас!

+ Ігор
Митрополит Львівський

2 жовтня 2021 р. Б., Львівська Духовна Семінарія Святого Духа, м. Львів

Останні новини

Про це сказав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир під час вітального слова до медиків з нагоди другого MEDCONGRESS,...
18 жовтня 2021 року Архикатедральний Собор святого Юра в рамках візиту до України відвідав Карл Андерсон, колишній Найвищий...
З благословення Архиєпископа та Митрополита Львівської Архиєпархії Високопреосвященнішого Ігоря, у суботу 30 жовтня відбудеться проща родин мігрантів та...
16 жовтня 2021 року відбувся черговий щомісячний тренінг для сімей у рамках програми ДПСС - Духовно-психологічного супроводу сімей....
17 жовтня 2021 року в с. Страдч відбулося освячення Дому паломника - реколекційного будинку, спорудженого для цього відпустового...