«Не біймося зла! Полюбімо добро і живімо в ньому!» – Преосвященний Володимир у 4-ту неділю Великого посту

-
Post font size
+

Якщо ми є з Богом, в Божій ласці, то сумління підкаже нам, що робити в тій чи іншій ситуації. Не треба боятися зла, хочемо полюбити добро, в ньому бути і жити! На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир у своїх роздумах над Божим Словом на 4-ту неділю Великого посту.

«Євангельський уривок розповідає про хлопця, який може бути образом багатьох сучасних людей. Нічого не стається раптово, людина не може в один момент стати доброю чи поганою», – зазначив Архиєрей.
Не йдеться про це, – каже владика Володимир, – щоб демонізувати світ, що він такий поганий. Бог створив світ добрим, це людина вносить в нього зло або добро. Зло є підступним. Завданням гріха є людину до себе притягнути, трохи потішити і вкінці знищити. Тому на початку не завжди легко розрізнити, що добре, а що погане. Все здебільшого починається на рівні думок.
Переказуючи зміст Євангелії єпископ –помічник Львівської Архиєпархії зауважив, що сьогоднішня євангельська розповідь почалася з того, що батько привів до Ісуса свого сина, який названий біснуватим епілептиком. Він кидався у вогонь чи воду. А вогонь і вода – це дві крайності, які хитають людиною.
«Благословенні батьки, які показують дітям дорогу до Ісуса. Проте, щоб показати комусь дорогу, треба самому її знати», – підкреслив він і додав: «Цей батько, який також є одним з героїв сьогоднішньої євангельської розповіді, також терпить з приводу хвороби сина. Бо хто ж тоді буде спадкоємцем і продовжувачем роду».
Як пояснив проповідник, цей син від дитячих років був опанований німим та глухим духом, отже, батько також опанований цією проблемою, тому й просить про допомогу для сина, а тим самим для себе і свого роду. Оздоровлення сина оздоровить і батька, дасть певність майбутнього. Він знає, що тоді буде кому пошанувати його старість.
«Батько каже до Ісуса: «Вірую, допоможи моєму невірству» – з цим проханням переплітається своєрідний іспит сумління. Через недугу дитини можливо захиталася віра батька. Ніхто не міг вилікувати дитину, бо хвороба мала духовний характер», – каже він.
«Невідомо, наскільки в цій всій родинній трагедії є провина батька? Можливо син був відображенням, дзеркалом життя батька? Чи він прищепив сину достатньо любові, чи батько навчив його любити і шанувати маму? В будь-якому випадку, чоловік знайшов дорогу до Бога. Тим самим він зробив правильний вибір, за яким згодом не було потреби жаліти», – переконаний владика Володимир.

«Іван Ліствичник, якого пам’ять в цю неділю святкуємо, вчить, що християнин не може стояти на місці, повинен йти вгору, до досконалості. Якщо ми є з Богом, в Божій ласці, то сумління підкаже нам, що робити в тій чи іншій ситуації. Не треба боятися зла, хочемо полюбити добро, в ньому бути і жити!» – додав на завершення Архиєрей.

Останні новини

24 липня 2021 року відбулася чисельна проща з Пустомит до Зарваниці. У ній взяли участь понад 500 осіб....
У ці дні в м. Скадовськ триває щорічний християнський табір «Мандрівка з Христом» для молоді парафії влкмч. Юрія...
20 липня у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що у с. Дубровиця, Синкел у справах мирян Львівської Архиєпархії о....
Висловлюємо щирі співчуття! Відійшов до вічності о. Микола Кушнір, довголітній парох храму Покрову Пресвятої Богородиці с. Дубровиця Янівського...
Шестеро мам та чотирнадцять дітей протягом чотирьох днів відпочивали у Сколівських Карпатах. За підтримки управління соціального захисту департаменту...