Слово Митрополита Львівського у день свята Обрізання ГНІХ і святого Василія Великого

Кл 2,6-12;
Лк 2,20-21,40-52

Святий апостол Лука пригадує, що восьмого дня обрізали хлоп’ятко й назвали Його іменем Ісус. Таке ім’я найменував архангел, коли приходив до діви Марії в Назарет ще до Її зачаття: «Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус» (Лк 1,31). Святий Учитель Церкви, роздумуючи про це, навчає: «Ми називаємося після народження, Ісус названий до народження, тому що він був ще коли не зачався. Ісусом назвався тому, що посідав діло спасіння» (св. Ів. Золот., «Слово про Стрітення ГНІХ, про Богородицю і Симеона» марк. 808). В давнину Господь велів Авраамові обрізатися, як знак союзу між Ним і Авраамом, тим, хто були з патріархом та його потомками. «Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я, у ваших поколіннях; …» (Бут 17,11-12). Господь дбав за свій народ, за тих, хто бажали бути вірними Йому, щоби були вірні Єдиному Богові. Бо люди швидко чинили собі божків, покидали віру в єдиного Бога, тому Господь оберігав свій люд, щоб з нього вийшов Спаситель світу. Гарне пояснення про цю історію описав святий Іван Золотоустий: «… Бог не хотів, щоби з плином часу, коли вони (ізраїльтяни) розмножаться, вони змішувалися з тими народами, котрих землю повинні зайняти… вони повинні були ще піддатися рабству в Єгипті, то, щоб там не змішалися вони з єгиптянами, Бог в якості знамені заповідав праведнику обрізання…» (св. Ів. Золот., Бесіда на Бут п.4). У книзі Левіт знаходимо слова Господа до Мойсея: «А восьмого дня обріжуть крайню плоть у нього» (Лев 12,3). Дехто із стародавніх уважали, що обряд обрізання звільняє християн від зла й запевнює поєднання з Богом, але не обряд, лиш особа Ісуса Христа запевнює людям спасіння. Святий Учитель Церкви, роздумуючи про восьмий день обрізання, вбачає у тому день воскресіння. Бо юдеї святкували сьомий день, суботу, як святковий у тижні, а Христос воскрес наступного дня після суботи, восьмого, для нас неділя – пам’ять воскресіння Христового. Святий стверджує, що «обрізання передається вірним за посередництвом хрещення; а святе хрещення – образ Христового воскресіння» (св. Ів. Золот., «Слово про Стрітення ГНІХ, про Богородицю і Симеона», марк. 808). Цей святий заохочує, щоб перейти від тілесного обрізання до духовного! Ось його слова: «8-й день – обрізання; 8-й – також і воскресіння; а хрещення – образ воскресіння; піднесення буває від малих речей до великих, від тілесних – до більш духовних» (св. Ів. Золот., «Слово про Стрітення ГНІХ, про Богородицю і Симеона» марк. 808). Ісус Христос піддався законові, якому зовсім не підлягав, але Його мати Марія та святий Йосиф виконували встановлений припис.

Наша Церква вшановує сьогодні святого Василія Великого, що народився в Кесарії Каппадокійській коло 330 року. Він студіював в Константинополі та Афінах, де був знайомим по навчанні з майбутнім імператором Юліаном, також там, мабуть, познайомився з Григорієм Назіанзином. Хрестився у дорослому віці й подався у подорож до Єгипту, Сирії, Месопотамії, знайомлячись з монашим життям. Коли повернувся додому, прийняв рішення роздати свій маєток й одягнув монашу одежу. 364 року став священником, а після смерті Євсевія – його наступником на єпископському престолі. Як високовчена людина Церкви боровся проти фальшивого вчення, які творили Євномій, Арій та їм подібні. Він боронив тези Пресвятої Трійці, навчаючи про її єдність та рівність Осіб. Зокрема, він написав трактат про Святого Духа і стверджував, доводячи, що Святому Духові належить рівна слава та честь, подібно, як Отцеві й Синові. Залишив проповіді про творення світу, де вияснював справу творення світу Господом Богом, починаючи від неба та землі, створення птахів, риб, тварин тощо та про людину. Святий Василій, зокрема, припускав, що світ створений поза часом, що світ не має часу. Дуже цінні погляди й глибокі думки залишив святий Василій відносно творення світу, в який Господь заклав первні (базис) розвитку. Як монах, святий віддавався молитовній практиці, читанню святих книг, роздумуванню про правди вічні та повчанню людей. Був безстрашним в обороні святої віри та вчення святої Церкви. Опікувався бідним та опущеним людом. Святий Василій прожив короткий вік, приблизно 50 років, але довершив дуже багато добрих діл. Святий Василію Великий, заступайся перед Господом у справі спасіння наших душ!


+ Ігор
Митрополит Львівський

14 січня 2021 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

Останні новини

У неділю мироносиць, 16 травня 2021 року, Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, з пастирським візитом відвідав...
У неділю жінок-мироносиць єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир очолив Святу Літургію у храмі св. Климента Папи. У спільній...
Жінки-мироносиці та Йосиф Ариматейський, над якими нині роздумуємо, є для нас чудовим прикладом вірності. Хоч вони не були...
У суботу 15 травня єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі св. Йосафата, під...
Скільки б ми хліба не їли, все таки будемо голодні. Тому Ісус нам пропонує також хліб, але такий,...