Прощальне слово світлої пам’яті отцю Роману Войцеховському

Доброчесні отці, достойні молільники, дякую вам за молитву, яку чините за упокій душі світлої пам’яті отця Романа, вдячний усім за вашу присутність, за душевне співчуття! Трудно було здобути більшу інформацію про святої пам’яті отця Романа Войцеховського, який упокоївся шостого січня 2020 року в кімнаті свого мешкання, тому що вихідні дні. Не більше як три роки тому цей священник повернувся з Італії, де служив нашим вірним в Неаполі та ще в кількох місцях обслуговував наш вірний люд. Дякую отцю доктору Івану Дуфанцю, що прибув із Франції, який ретельно допомагав отцю Роману у обслуговуванні вірних в Італії, В сумі, священник Войцеховський Роман перебував на служінні в Італії 16 років. Коли повернувся в Україну, не штурмував нас, щоб відразу запропонувати йому місце служіння. Просив дати йому можливість розглянутися, підлікуватися, послужити своїм рідним тощо. Спочатку отець Роман сам якось порозумівся за служіння у певному храмі нашого міста і ми видали йому декрет. По певному часі прийшов і повідомив, що бажає змінити місце служіння, але не нарікав ні на кого й не виявляв претензій, щоб ми спішили. Згодом був дуже задоволений отриманим новим декретом на служіння у храмі Собору святого Івана Хрестителя, тут, по вулиці Зубрівській. Цей священик не втішався добрим здоров’ям, але старався підтримувати його. Відчув різке погіршення здоров’я у неділю, п’ятого січня, прийшов у храм, але повідомив, що почувається зле і не зможе помолитися Служби Божої. Доброчесний отець Іван Колодій допоміг йому автомобілем, щоб добратися додому. На свято Навечір’я Різдва Христового його здоров’я погіршилося. Порозумівся знову з отцем Іваном, який прибув до його оселі, викликав швидку допомогу, до якої отець Роман у критичному стані здоров’я не відважився іти. Отець Іван Колодій спустився до лікарів швидкої допомоги, повідомив про важкий стан хворого і поки лікарі прибули в кімнату, отець Роман віддав духа Богові. Не врятували, відмовили нирки, потім перестало битися серце, що сталося на 58 році життя.

Отець Роман навчався в духовній семінарії у Петербурзі. Там був висвячений на священника і незадовго, внаслідок історичних подій, став священником нашої Церкви. Був дуже розважливою людиною, володів аналітичним розумом, вмів добре описати осіб, з якими зустрічався, або детально представити ситуації, які траплялися. У нашій Церкві служив як декан в Пустомитах, згодом виконував уряд синкела в Стрию, потім відбув у Італію. Перед святами телефонував мені, що навідається у канцелярію після Різдва Христового, але Господь швидше покликав його до себе. Його душа уже здала звіт зі свого життя перед Господом. «… Суди Господні – правда: всі вони – справедливі» (Пс 19,10). Кожен дух у вічності свідомий свого стану, і надіємося, що священник Роман, який сповідав інших, висповідав свої гріхи перед Богом, отримав прощення та став оправданим Божим милосердям. Світлої пам’яті мітрат Роман мав нагороду мітрою, познайомив мене зі своєю сестрою Русланою та дочками: Іванкою і Мар’яною. Піклувався про свою родину, зокрема, дуже турбувався за дітей, яких старався добре влаштувати у житті. Має внуків, залишилися дружина та його батько. Говорю вам те, що знаю.
Висловлюю велику вдячність отцю Івану Колодію, настоятелю цього храму, який з вдячністю поставився до світлої пам’яті отця Романа, запропонував йому служіння, що ним той був дуже задоволений. Дякую отцю Колодію за те, що проявив велике милосердя, надаючи необхідну допомогу священникові Романові, коли той поскаржився на здоров’я. Що доброго міг зробити, вчинив для уже світлої пам’яті отця Романа! Висловлю теж подяку отцеві Ігорю Маковському, який не один раз служив отцеві Романові у різних потребах, зокрема, що відносилося до лікарів та лікування тощо. Багато потрудився отець Ігор вже після упокою душі отця Романа, щоб залагодити усі клопоти, пов’язані з організацією похорону. Прийміть, дорогі отці, мою вдячність, за направду щиру людську та священницьку солідарність! Хай Бог винагородить вам за ваші милосердні старання!

Усіх прошу про молитву за упокій душі світлої пам’яті священика Войцеховського Романа. А упокоєному слузі, отцю Роману, хай Бог простить та створить вічную пам’ять!

+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ

9 січня 2020 р. Б., м. Львів

Останні новини

26-27 жовтня 2020 року Глинянський протопресвітеріат Львівської Архиєпархії провів день духовної віднови у Реколекційно-відпочинковому Центрі "Світлиця" в Брюховичах....
25 жовтня 2020 року Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, відвідав парафію Зіслання Святого Духа у Львові...
22 жовтня 2020 року в храмі Святителя Миколая Чудотворця у смт. Краковець відбулися деканальні реколекції (день духовної віднови)...
21 жовтня 2020 року в Патріаршому Домі у Львові відбулись річні збори Товариства українських каноністів (церковних юристів). Із...
Сьогодні у соціальних мережах з`явилося відеозвернення ієрм. Севастіяна (Дмитруха), у якому він у якості священника Української Греко-Католицької Церкви...