Преосвященним і Боголюбивим Владикам,Всесвітлішим та Всечеснішим отцям,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
Дорогим та достойним мирянам
Христос Воскрес!
Такими радісними словами звертаємося до віруючих в Бога людей, щоб радіти цьому великому, історичному, правдивому святу воскресіння Христового! Це свято приносить кожній віруючій людині впевненість, світло, надію та радість. Цей Великдень вийшов трохи по-іншому, ми мали певні карантинні перешкоди, плутанину та затьмарення, але воскресіння Христове – радісне, бо Ісус здолав усю ворожу силу з її беззаконнями, підступами та задуманими інтригами.
Дияволу не вдалося затримати Господа у гробі видуманою неправдою юдейської старшини! Правда, що Ісус помер на хресті, Його поклали у гріб, але Він за життя багато разів наголошував, що воскресне. Навіть запеклі вороги, первосвященики й фарисеї, прибули до Пилата й тривожно заговорили: «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну» (Мт. 27,63).
Здавалося, що вороги усе дуже всебічно продумали, допильнували, також списом прокололи серце померлому Ісусові на хресті. Злі люди не мали спокою, навпаки, страх та підозра про воскресіння тривожили їхні душі?! Бо погані вчинки, беззаконня та злоба не приносять миру та відради в людське серце! Пилат ішов на всі пропозиції юдейської старшини, хоч би сторожити тіло у гробі: «… Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте» (Мт. 27,65). Важкий камінь, який приставили до опечатаного гробу, та грізна сторожа із римського війська були безсилі, не могли нічого протиставити воскреслому Христові!? Це, можливо, єдине такого роду історичне печатання гробу, хоч воно не принесло користі злобним людям, а віруючим в Ісуса показало Його силу та перемогу! А Христос так воскрес, що й печаті були непорушними. Бо Господні дороги й вирішення питань – інші, як задумують люди! (пор. Іс. 55,8).
Люди по-різному думали про Ісуса Христа: горстка любила Його, інші протистояли Йому? Ворожа старшина, почувши, що Христос воскрес, зібралася й радилася, що робити? Дали досить грошей воякам і веліли їм, щоб поширювали неправду, що Ісуса вночі викрали учні? Це означало воякам свідчити проти себе, але старшина запевнила те, що з правителем вони домовляться? Звичайно, гроші не вирішили багато, одні чули те, що бажали почути, а інші знали правду, що Христос воскрес! І ми з вами знаємо правду, усі, хто вірить в правдивого Бога, свідомі того, що Син Божий воскрес, Він – живий! Ми святкуємо свято Його воскресіння кожного року, часто про це згадуємо у наших моліннях, роздумуваннях, розмовах тощо, бо живемо великою надією на зустріч з воскреслим Христом та на вічне щасливе життя з Ним!
Святий апостол Матей описав подію воскресіння Ісуса Христа, яка супроводжувалася землетрусом та приходом ангела, що сів на камені (пор. Мт. 28,3). А сторожа не стріляла, не піднімала галасу, лиш затремтіла, ніби змертвіла. Інші євангелисти навіть, не згадують про сторожу, бо жінки, які прибули, не мали жодної сутички чи розмови зі сторожею!? Мабуть, жінки уже не бачили сторожі, яка швидко побігла до первосвящеників сповістити про подію воскресіння, чого не бажала чути безсила перед Богом старшина. З таким воскресінням людство зустрілося вперше, й воно стало ще голоснішим, бо ніхто не стереже мерця й не викрадає його з гробу? Ісус нагадував про своє воскресіння й учинив так, як говорив. Христос воскрес, і Його воскресіння по-різному діяло на людей: усі злякалися, лиш прихильники Ісуса Христа зустрічалися з ангелами та чули заспокійливі слова, щоб не боятися, а радіти. А особи ворожого табору, вирішували питання так, щоб воскресіння Христове замовчати й переконувати людей, що Ісуса викрали учні. Цікаве пояснення? Але воїни, які стерегли гробу, були озброєні, вони не стріляли, нікого не поранили й не вбили, рівно ж, учні Христові, які б «викрадали тіло», нікого не скривдили з воїнів?! Істина про воскресіння Христове жива, правдива, її можна заперечувати, але неможливо заперечити й відмінити того, що правдиво сталося! Аргументи викрадення мертвого тіла безпідставні, смішні, неправдиві!
Ми, як християни, віруючі люди, дякуємо Господу за Його воскресіння, беззаперечно віруємо в це, радіємо цим великим святом, оспівуємо його і живемо великою надією на своє воскресіння та усіх людей. Наші старання та зусилля необхідно скерувати в русло гідного християнського життя. Святий Іван Золотоустий навчає: «Воскресне, звичайно, кожне людське тіло; але добрий воскресне для життя, а злий воскресне для покарання» (св. Ів. Золотоустий, «Про потіху при смерті», Слово 2-е, п.8). В час переживання карантину, внаслідок епідемії «коронавірусу», можемо чинити багато добрих діл, що й виконують добровольці, лікарі, медсестри, волонтери, багато мирян та священиків, особи чернечих спільнот тощо. Разом з тим, знані випадки, коли певні особи ставляться дуже агресивно до тих, хто захворів. Хоч усім відомо, що ніхто не бажає хворіти! Ставитися жорстоко чи вороже до тих, хто хворіє, означає не любити ближнього, а Заповідь Божа наголошує: любити ближнього, як себе! З хворими людьми потрібно поводитися обережно, але не виключати їх зі спільноти, тому що завтра у подібній ситуації може знайтися хто-небудь.
Вітаю усіх людей доброї волі з великим празником Воскресіння Христового! Хай ця правда про воскреслого Господа принесе усім спокій, злагоду, умиротворить, наповнить радістю та надією на кращу зміну в нашому суспільстві й у світі! Хай війни та хвороби, злоба й беззаконня не тривожать людей! Хай віра, надія та любов до Господа і ближніх зростають в кожному людському серці, бо Христос справді воскрес!
Благословення Господнє на Вас!
ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Дано у Львові
при Архикатедральному соборі св. Юра
дня 11 квітня 2020 року
