У Страсну п’ятницю, 22 квітня 2022 року владика Володимир очолив Єрусалимську Утреню у храмі свв. апп. Петра та Павла у Новояворівську у співслужінні отців редемптористів.
По завершенні моління архиєрей подякував співбратам за спільну молитву, а також звернув увагу на текст цієї Утрені, яка має глибоке богослов’я зішестя до аду.
«Чим був ад? Місцем очікування. Починаючи від наших прародичів Адама і Єви народ сходив до аду, очікуючи на відкуплення Ісуса Христа. В момент пасхальної події Ісус Христос сходить у це місце, що є місцем темряви і очікування. Найбільш драматичним моментом для тих, хто там перебував була неможливість почитати Бога. Ісус Христос сходить туди, Він не залишається лежати у гробі, бути бездіяльним. Він входить до аду і бере за руку Адама, ту руку, яка свого часу сягнула по заборонений плід. Таким чином немов би відновлює контакт з людством. В цей момент стан аду перестає існувати, щоправда перетворюється чи переходить у пекло. З цього моменту людина робить свій вибір, оскільки наділена свобідною волею, має розум», – пояснив він і додав: «Ми християни маємо великий скарб – Таїнство Покаяння. Дотик Христа до Адамової руки є водночас дотиком до Божого милосердя. Це розрішення, яке уділяє сповідник, священник – це є дотик до мене, до того Адама, який впав, сумнівався, не визнав свій гріх».
На його переконання, дуже важливо розуміти, що Бог не втомлюється нам прощати. Важливо не втомлюватися шукати Його милосердя.
«Страсна субота не є лише днем очікування, прибирання. У ній є богослов’я зшестя до аду. Страсна субота в нашому житті може тривати довше, ніж один день. Але Великдень приходить. Ще такого не було в історії християнства, що він не настав. Пандемія не змогла Ісуса затримати у гробі, цього не може і війна», – переконаний єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.