17 лютого 2022 року в Архикатедральному Соборі святого Юра (м. Львів, пл. св. Юра, 5) молитовно вшанували 130-ліття з дня народження Патріарха Йосифа та двадцятиліття єпископської хіротонії Високопреосвященного владики Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського.
З нагоди цих ювілеїв Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Божественну Літургію. Йому співслужили єпископи Львівської Митрополії – Преосвященний владика Ярослав, Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, Преосвященний владика Тарас, Єпарх Стрийський, Преосвященний владика Петро, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, Преосвященний владика Богдан, єпископ-помічник Стрийської єпархії, Преосвященний владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, а також Преосвященний владика Степан, Єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, та духовенство Львівської Архиєпархії.
Слово проповіді до вірних промовив Преосвященний владика Петро. Окресливши життєвий шлях Патріарха Йосифа – роки його виховання, духовної формації, навчання у Львові, Інсбруку, пізніше служіння ректором Духовної Семінарії та Богословської Академії, а відтак – арештів, довгих років поневірянь та каторги і нарешті звільнення – проповідник звернувся до основи усього – пошуку правди. «Правда одинока є в силі заспокоїти ум чоловіка, і тому, коли вона є неясною або й не є правдою, то всі старання пороблені іншими, навіть найчеснішими дорогами.., остануть без успіху» –зацитував владика Петро слова самого Патріарха як його життєве кредо, що допомогло вистояти серед страждань. «Він напевно знаходив ту силу не в собі, але в слові Божому, коли його погляд був звернений на Христа, особливо Христа Розп’ятого, Христа, який перетерпів з любові до людини, показуючи, як Він любить людину. Це бажання нашого великого Патріарха іти за Христом і сповняти Його волю горіло в його серці. Це єдине пояснення як він міг це перенести, як міг так достойно показати в своїй особі свою людську і християнську гідність» – наголосив проповідник.
Пригадав владика також роки невпинної праці Патріарха після звільнення: «Напевне що Бог хотів, щоби сам очільник, щоби сам Глава, щоби сам Патріарх нашої Церкви міг промовити до тих, які разом з ним терпіли». Голос Блаженнішого Йосифа став голосом страждаючої Церкви, поневоленого народу; його праця до останнього подиху була спрямована на допомогу вірним та на справу єдності в серці Церкви і суспільства, якій він присвятив ціле життя.
Проповідник наголосив – згадуючи річницю з дня народження великого ісповідника віри, необхідно молитися за його прославу, як також за прославу Митрополита Андрея та інших великих сподвижників нашої Церкви. «Нехай наш Патріарх Йосиф Сліпий дає нам наснаги жити також у нелегких часах… Щоби наш погляд був звернений на Христа Спасителя, який показав нам, як ми повинні поступати в нашому житті» – закликав єпископ.
Також владика Петро з особливою вдячністю відгукнувся про Митрополита Львівського Ігоря, згадуючи його служіння як магістра новиків у монастирі Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Дякуючи Господеві за дар життя Митрополита і бажаючи йому подальшої наснаги та благодатей на Архиєрейському шляху, проповідник наголосив: «Вашій опіці є доручена Ваша Архиєпархія, наша ціла Митрополія, тому ми також сподіваємось від Вас отих дарів, які Ви будете вимолювати для нас у Господа. А в свою чергу ми обіцяємо нашу молитовну підтримку і нашу ревнісну працю разом з Вами».
По завершенні Літургії було зачитано грамоту від Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, з нагоди двадцятиліття хіротонії Митрополита Ігоря. Своїм словом Предстоятель Церкви наголосив на визнанні гідності жертовного Архиєрейського служіння владики Ігоря: «Ваше служіння як Архиєпископа Львівського є прикладом доброго пастиря, який кладе душу за своїх овець (пор. Ів. 10,11). Для тисяч вірних нашої Церкви Ви стали турботливим батьком, ревним проповідником Христової правди… Прохаючи в милосердного Господа винагородити Вас сторицею за Ваші старання, складаємо Вам сердечну подяку та висловлюємо визнання і похвалу».
На завершення Митрополит склав щиру подяку всім присутнім, зокрема, єпископам і духовенству, що долучилося до молитовного святкування цього дня, служителям, співцям та вірним. Кількома словами владика Ігор пригадав подію своєї хіротонії, яку прийняв з рук Блаженнішого Любомира в Архикатедральному Соборі святого Юра 17 лютого 2002 року. Висловлюючи вдячність тим, хто молитовно супроводив його, Митрополит також побажав усім Божих благодатей та уділив благословення: «Нехай Господь Бог благословить вас усіх, винагородить духовними дарами, мудрістю, розумом і добрим здоров’ям на многая літа!»
