В час посту загляньмо туди, де не проникає світло, щоби кожного з нас дорога до Вифлиєму була радісна. Про це попросив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час розважань на Божим Словом в Архикатедральному соборі св. Юра у середу 15 грудня 2021 року Божого.
Лк. 15, 1-10.
1. Одного разу горнулись до Ісуса всі митарі і грішники, щоб його почути. 2. Фарисеї з книжниками нарікали:
– Цей грішників приймає і їсть разом з ними.
3. Тоді Ісус сказав до них цю притчу:
4. – Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустині та не піде шукати загубленої, поки її не найде? 5. І найшовши, він, радіючи, кладе її собі на плечі 6. і, вернувшися додому скликає друзів та сусідів і до них каже: радійте зо мною, бо я найшов вівцю, що була загубилась. 7. Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, яким не треба покаяння.
8. Або яка жінка, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не найде? 9. І найшовши, вона скликає подруг і сусідок і їм каже:
– Радійте зо мною, бо я найшла драхму, що була загубила.
10. Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.
У розважанні Архиєрей наголосив, що євангельське слово сьогоднішнього ранку нам показує на важливості спасіння кожної людської душі.
«Чому так важливо, щоб кожна душа була спасенна?» – запитує він і відповідає: « Тому що вона відкуплена дорогою ціною – кров’ю Ісуса Христа. Не раз собі думаємо, чому та людина живе, можливо краще би вже померла, бо нам тяжко з нею, вона робить багато колотнечі в світі. Чи вона є готовою до зустрічі з Богом? В цьому полягає основне питання. Тому важливо молитися за наших ворогів, за людей, які роблять зло».
Наприкінці чуємо, каже проповідник, що жінка шукає скарб у цілому домі. Вона засвітила світло і напевно просвітила всі закутки, підвали стрих, якщо їх так можна символічно назвати, якими є закутки нашої душі.
«В час посту загляньмо туди, де не проникає світло, щоб наша дорога до Вифлиєму була радісна», – попросив на завершення владика Володимир.
