Еф 6,18-24;
Лк 4,23-30.
Такий великий, славний, названий апостолом народів, святий Павло, звертався до ефесян, щоб вони молилися одні за одних та за нього. Не вказував способу молитви, лиш радив молитися глибоко духом різною молитвою та благанням. І ще заохочував, щоб молитися з чуйністю та витривалістю. Коли просив молитися за нього, вказував на мету – щоб міг сміливо тайну Євангелії голосити. Ефес був столичним містом в Малій Азії, де процвітала торгівля, звичайно, здібні в цьому ремеслі люди дуже багатіли. Здогадуємося, що він писав цей текст з Рима, бо згадує кайдани та про Тихика, якого, правдоподібно, вислав з відповідно написаним текстом до вірних. Він дуже уболівав за Церкву в Ефесі та за вірних, яких придбав «кров’ю для Церкви». В той час уже появлялися різні гностики, які перекручували вчення про правдивого Бога, і Павло вирішив боронити вірних Христового стада. Він уважав це своєю кровною справою – боронити вірних Церкви перед єресями, які появлялися, щоб зводити вірний народ. А любий брат Тихик мав завдання багато розповідати про Божі справи та Павла, щоб потішити серця вірних в Ефесі. Значить, важливо молитися за інших осіб, як духовна допомога, а не втручання в чужі справи. Слід про це пам’ятати й допомагати тим особливо, які знаходяться в різних критичних ситуаціях. З прохання вірних, найбільше просьб, щоб молитися за здоров’я! Відомо, що існують духовні небезпеки, несподівані виклики, подорожі тощо, якось на це люди звертають менше уваги, а це дуже важливо, щоб пройти небезпечний шлях й захистити чистоту душі від впливу гріховного насилля.
Ісус Христос прибув до своєї батьківщини, де Його спочатку радо сприйняли, але відразу перегоріли від захоплення Ним, бо Він – «син Йосифа». Народ спохопився, що вони знають цю родину, їм відомо, хто вони й що собою представляють. Люди уже не звертали уваги на Ісуса, на Його навчання, мабуть, Він довершив там мало якогось чуда? Господь згадав про пророків Іллю та Єлисея, які довершили певних чудес, але не для своїх, бо присутні не сприймали довершених діл пророків як чуда від Бога. Пророк Єлисей довершив чуда над сирійцем Нааманом, начальником війська арамійського царя, який хворів проказою (пор. 2Цар 5,1) і пророк Божою силою оздоровив його. Коли свої відверталися від Господа, то Він діяв та показував свою силу через чужі народи, які зверталися до Нього. Свояки та одноплемінники не бажали слухати науки Ісуса Христа, вони сповнилися гнівом, вигнали Христа зі синагоги, вели Його через усе місто, привели на гору, але не могли скинути Його донизу. Вони остовпіли, а Він пройшов серед них і спокійно пішов своїм шляхом. Бо Він – Бог, сильний, могутній, незалежний від людських впливів та бажань. Учімося довіряти Богові наше життя, віддаватися Господеві цілковито, а не лише частково чи наполовину. Господь часто допомагає людині тоді, коли вона вповні довіряє йому. Марія не коливалася у проханні на весіллі, коли повідомила, що вина не мають. Вона не знала, що Він зробить, але вірила, що зарадить клопотам, і Спаситель усунув тривогу своєю Божою силою. Господь завжди готовий допомогти тим, хто Його просить і Йому довіряє! Господи, допоможи нам, навчи нас молитися й довіряти Тобі!
+ Ігор
Митрополит Львівський
22 жовтня 2021 р. Б., «Світлиця», Брюховичі
