Отець-доктор Рафаїл Турконяк – архимандрит, знаний перекладач Біблії та лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка – відповів на запитання читачів сайту «Духовна велич Львова», які вони заздалегідь скерували до редакції.
«Хрещення чи хрищення», хто є «родом лукавим», який переклад Біблії «найдослівніший», чи існували велетні-нефіліми, чи є віщі сни… ці та інші запитання стосувалися різноманітних сторін Святого Письма, а також особистого досвіду отця Рафаїла.
Для кращого розкриття теми «Духовна велич Львова» ставила отцю-архимандриту додаткові, уточнюючі запитання.
Отець-доктор архимандрит Рафаїл Турконяк
Хрещення чи хрищення
1 запитання: «Як правильно: хрЕщення чи хрИщення. Маю Біблію з різним написанням. І чую на Службі Божій в різних парафіях різне прочитання. Дякую за відповідь і вашу працю».
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Має бути «хрещення», від слова «хрест», а не від «Христос».
«Духовна велич Львова»: Але чому тоді використовують два слова?
Так комусь сподобалося. То є різні варіанти, так само як є Матей, Матвій і і ще не знати які вимови. Все залежить від того, хто в якій традиції. Я знаю, що є декотрі, хто настоїть, що має бути «хрИщення».
Грецькою «хрестити» буде «баптізо», а хрест грецькою – «ставрос». То чому наше «хрестити» від слова «хрест»?
У старослов’янській мові є «хрест» і «хрестити», а не «христити». Саме такою є наша мовна церковна традиція. Бо якщо вже хтось хоче дослівно перекладати, то треба казати не «христитися», а «мити», «омивати». Якось мене просили зробити максимально точний дослівний переклад Святого Письма. Я зробив, і вони взялися за голову. Якщо перекладати текст Біблії, не враховуючи (особливостей мови), стерильно точно, багато чого буде нам незрозумілим і заплутаним.
«О, роде лукавий!»
2 запитання: «Матвія 17:17. “О роде лукавий…” До кого звертається Ісус?»
«ДВЛ»: Ісус сходить із гори Преображення і каже: «О, роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас?», часто в народному мовленні це передається як «О, роде лукавий»… Читача цікавить до кого звертається Ісус?
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Він звертається до своїх сучасників, які не дуже довіряли Богові. І тому Він так звернувся до них.
Дехто може подумати, що Він так говорить про бісів. Бо після цього Ісус «пригрозив йому, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав» (Мт. 17, 18).
Ні-ні, це не про бісів, Він звертається до свого народу, якому бракувало віри.
Ще дехто думає, що Ісус так звертався до апостолів, через те, що вони не могли вигнати з того хлопця біса.
Тоді Ісус про це сказав би, а тут Він чітко каже «роде», тобто йшлося про покоління, яке жило на той час. Інтерпретації можуть бути які завгодно, однак у контексті цієї події Ісус каже про необхідність віри, якої народові бракувало. Всі чуда, як правило, залежні від віри людини.
А як тоді розуміти слова Ісуса: «Доки буду з вами? Доки терпітиму вас?» Ми звикли, що Ісус – це любов, Він прийшов померти за грішників, а тут такі різкі слова на адресу людей.
Він мав досить тих людей. Так само, як Він розігнав у Святині всіх тих, хто продавав і купував там (Мт. 21, 12-13). Хто би від Нього того сподівався? Здається, Він не мав би того зробити. Але були моменти, де Він поводився не так, як ми сподіваємося.
Найдослівніший переклад Біблії
3 запитання: «Який найдослівніший переклад Старого і Нового Завіту, який найближче до оригіналу? Де його можна знайти?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Найбільш дослівним є будь-який переклад, зроблений до 1916 року. Бо щойно в 1916 році протестанти в Нью-Йорку зачали робити нові так звані динамічні переклади. З теперішніх перекладів ніякий не є дуже дослівний. З дослівних перекладів, найбільш нам зрозумілими є Острозька Біблія по-старослов’янськи, або Єлисаветівська – по-церковнословʼянськи.
Існування велетнів (нефілімів)
4 запитання: «Чи існували реально велетні (нефіліми) про яких згадується в Біблії? Чи інформацію про них слід розуміти в переносному значенні? Оскільки доказів щодо їх існування, в тому числі археологічних, ніхто навести не може, крім кількох згадок у Біблії» (див. Буття 6, 4; Числа 13, 32-33).
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Я особисто переконаний, що вони існували. І тільки тому, що ми не можемо знайти їхніх останків, не означає, що їх не було. Ми також не можемо знайти останків людей, що жили тисячу років тому. А як знаходимо, то це якесь чудо. З часом тіло розкладається, а по довгому часі розкладаються навіть кості. Бувають випадки, що вони зберігаються, і тоді ми творимо нові теорії. Я припускаю, що нефіліми були.
Наприклад, у часи Давида жив велетень з роду рефаїмців, у нього було по шість пальців, і були там ще велетні. Давид та його воїни їх повбивали (див. 2 Сам. 21, 20-22; 1 Хр. 20, 6-7). Отже, були велетні в часи Давида, які мали по 24 пальці… Так каже Святе Письмо. Але їхніх тіл ми також не знайшли, хоча знаємо, де вони приблизно жили. Тільки тому, що ми не знаходимо решток, не означає, що їх не існувало.
«ДВЛ»: Ким тоді, на Вашу думку, були ці велетні (нефіліми)?
Їх не описується. Згадується лише, що вони були велетнями, жили до потопу, після потопу – в часи Давида, і в період, коли Ізраїль мандрував пустинею.
Також згадується, що ці велетні народжувались від зв’язку «Божих синів» і «людських дочок» (Бут. 6, 4). А в Посланні апостола Юди говориться про «ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло», і за це вони були засуджені Богом (Юд. 1, 6). Можливо, саме вони були тими «синами Божими» з Книги Буття?
Якби це були ангели, там би (в Старому Завіті) було сказано, що то були ангели. А там нема сказано про ангелів. Пояснення того, хто такі «сини Божі» і «людські дочки» у тій біблійній згадці – це інтерпретація. А може це були неандертальці? Чому б цього не припустити? Тим більше, що тепер (на підставі ДНК) доказують, що неандертальці змішалися з гомо сапієнс.
Може, у Вас є припущення, як давно нефіліми існували?
Не знаю. Це знову ж таки залежить, в яку теорію створення світу ви вірите. Якщо ви вірите, як написано в Святім Письмі, що світ має п’ять-шість тисяч років, отже, ті нефіліми жили відносно недавно. Але якщо ви вірите так, як більшість теорій каже, що наш світ має мільйони чи мільярди років, то це буде інша цифра. Тому важко сказати – коли.
Ви до якої теорії більше схиляєтесь: креаціонізму чи еволюційної?
Я в одне і друге вірю. Бо якщо ми віримо, що Бог є всемогутній, то чому Він не міг зробити той світ 5000 років тому? Водночас можна знайти вагомі аргументи, що світ існує мільйони років. Для мене особисто не має вирішального значення, у який спосіб Бог створив світ. Наприклад, процес зародження життя на землі, який описує в першому розділі Книга Буття, відповідає тим етапам, про які говорить теорія дарвінізму. Спочатку життя зародилося у воді, потім з’явилася суша, далі до землі почало доходити світло сонця, місяця і зірок… Але як все це було насправді – тільки Бог один знає.
А чому в Біблії чітко не вказано, як саме Бог створив світ та хто такі нефіліми?
Бо це не книга історії. Це є книга взаємин між Богом і Його людьми. У ній чітко показано, що як довго Божі люди слухали Бога, вони були благословенні. Відступали від Нього – Він карав. І аж до того, що хотів знищити повністю людський рід зі світу.
Але відсутність чіткого одкровення про те, як виник світ, дає простір атеїстам, комуністам… розповідати, що все виникло саме собою, а Бога не існує.
Знаєте, як хтось не вірить, ви його вже не переконаєте. Я ніколи не пробую переконати когось, що Господь Бог існує. Звичайно, ми знаємо про докази Божого буття. Але якщо хтось не вірить, ви йому доказуйте чим хочете. Він не буде вірити. Чому? Бо йому не хочеться вірити. То від того залежить.
А хто хоче вірити, той повірить. Бог так зробить, що дасть йому віру. Але хто не хоче і вічно своє (невірство) доказує, помре без віри. Але своїм невірством він не змінить тієї реальності, що Бог існує, і що Він – справедливий Суддя, який за добро нагородить, а за зло покарає (див. Шість правд віри). Невірство людини не скасовує існування Бога та відповідальності людини перед Ним.
Второканонічні книги
5 запитання: «Чому не включили (в канон Біблії, ред.) второканонічні книги, наприклад, Ездри 2 і 3, дуже цікаві книги, там прямо про Христа написано».
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Не можна сказати, що ці книги (взагалі) не включили в канон Святого Письма. Наприклад, вони увійшли в друге видання Сучасного перекладу українською мовою, яке видало у 2023 році Біблійне товариство.
При нагоді хочу зазначити, що існує різна назва та нумерація книг Ездри у грецькій, єврейській та слов’янській традиціях.
Щодо канонічності книг, то протестанти взяли (пізній) єврейський канон. Чому пізній, бо спочатку євреї вживали Септуагінту, а, отже, і так звані второканонічні книги також. Остаточна зміна в каноні у них відбулася щойно в II-IV ст.. після Христа. Тоді юдеї вирішили, що не будуть вживати більше грецьких текстів, а тільки тих, які писані (початково) виключно єврейською мовою. За винятком однієї книги Даниїла, яка є писана арамейською. Тому всіх тих книг, що були писані грецькою, такі як Маккавеїв, наприклад, у них також нема. У слов’янській біблійній традиції (в латинській і грецькій також) вони залишились, і всі (окрім Четвертої Маккавейської) поміщені у друге видання Українського Біблійного Товариства, про яке я згадав.
«ДВЛ»: Чому окрім Четвертої Маккавейської?
Бо ніде в слов’янських канонах її не вжили. Я не годен зрозуміти, чому вони то зробили. Бо в грецькому тексті є Четверта Маккавеїв. Я її також переклав, але ніде не поміщував, в ніякому Святім Письмі. Латинський текст має тільки дві Маккавеїв, не має чотири.
Також читайте: О. д-р Рафаїл Турконяк: «Росіяни тримаються українського канону Святого Письма»
Духовний зв’язок і віщі сни
6 запитання: «Чи робота над перекладом Біблії давала Вам особисто ближчий контакт з Богом, (духовний зв’язок)?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Давала більше зрозуміння того, що Бог від нас вимагає. Бо то читається багато разів і кожного разу розуміється по-інакшому. І дуже часто навіть читається і зауважується: я того ніколи не зауважив попередньо – такий вислів чи таку інтерпретацію. Так що так, воно будує.
«ДВЛ»: Можливо, людина, яка запитує, мала на увазі також, чи був у Вас якийсь містичний зв’язок, наприклад, під час сну?
Може, щось і сниться, але щоб я сказав, що приснилися не знати які сни – то ні, такого не було.
А чи були в житті отця Рафаїла Турконяка віщі сни?
Є.
Можете поділитися?
Ні.
Чому? Хоч натякніть.
По-перше, дуже тяжко розрізнити між віщими снами і звичайними. Одинока різниця між ними є та, що віщі сни збуваються, а не віщі – ні. Але такі речі бувають. Скажімо, святий Йосиф взяв Дитя Ісуса і Марію до Єгипту, бо йому у сні з’явився ангел (Мт. 1, 20-24; 2, 13; 2, 19-20). Так що Бог дає віщі сни, завжди давав і буде давати (пор. Йов. 33, 14-15; Чис. 12, 6; Йоіл 3, 1). Але тепер, нам людям, буває непросто розрізнити: котрі сни є віщі, а котрі – наші забаганки (пор. Екл. 5, 2 і 6).
Чи варто для цього користуватись сонниками, які зараз дуже популярні?
Я не маю поняття, я сонників не маю, я їх не читав, так що не можу сказати.
Та чи можна взагалі використовувати сонники для тлумачення сну?
То все людське мудрування. У Святім Письмі взагалі нема нічого про то сказано. Там говориться, що ворожити не можна – на кишках, на птахах і на всяких інших речах (див. Лев. 19, 26 в пер. Септуагінти; Єз. 21, 26) Але про сни говориться дуже часто: що Бог чи ангел з’явився комусь уві сні. Якову Бог з’являвся у сні. Йосиф, його син, дістав два сни, які його загнали в Єгипет. Бо його брати були настільки розлючені тими снами, що продали Йосифа в ярмо.
Зміни свідомості та стосунки з Богом
7 запитання: «Що змінювалося у Вашій свідомості по закінченні роботи над перекладами Біблії? Ким для Вас став Господь Бог: Батьком, Всевишнім, товаришем по житті. Тобто чи відчули зміну Ваші стосунки з Богом?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Не раптово, бо людина міняється поступово. Щоби сталося щось такого надзвичайного, якого не було – ні. Це є зміни поступові, бо чим більше читається, тим більше розуміється.
8 запитання: «Можливо, (у Вас) була зустріч з Богом сам на сам – бо переклад такої Книги – це не проста річ!»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Такого не було. Але чоловік відчуває, що Бог є. І я свідомий того, що Бог – є, і я завжди дякую Богові за новий день. Бо якщо Він мені не дасть сили, то нічого не буде. А щоб було якесь незвичне спеціальне об’явлення чи видіння як у Павла чи Мойсея, то такого я не маю.
Джерела перекладу Біблії
9 запитання: Мирослава запитує про джерела перекладу Біблії.
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Теперішні джерела перекладу Біблії в основному – це так звані критичні видання. Критичні не тому, що ми критикуємо Біблію. Критичне видання означає, що вчені позбирали якнайбільше можливі списки чи то єврейські, чи грецькі. І склали з них текст, який вони вважають найточнішим.
Основою для єврейського критичного видання по нинішній день є фактично Ленінградський кодекс. А основою для грецького – видання Геттінгена. Остаточно грецькі видання базовані на трьох основних грецьких кодексах: Александрійському, Синайському, Ватиканському. Найбільш вживаним з грецьких текстів був завжди Александрійський. І тому ми його вживаємо як основу для тексту там, де нема інших, чи якщо – особливо в книзі Суддів та Ісуса Навина – де вони різні.
Біблійні коментарі, додатки та ШІ
10 запитання: «Чи можна створити видання або інтернет–ресурс з коментарями, тлумаченнями?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Без сумніву – можна зробити. Але хто це зробить? Я того не роблю. Я займаюся виключно перекладами, і не займаюся ніякими коментарями. Між іншим, в англійській мові є дуже багато коментарів, особливо багато добрих коментарів мають німці і французи.
Треба, щоб хтось сів і їх переклав, пристосував до нашого (українського) тексту Біблії. Це важливий аспект, бо залежить від того, про який переклад ідеться – з грецької чи єврейської. Не можна брати коментар від одного перекладу і автоматично накладати на текст іншого – механічно користуючись лише словником. Читач не зрозуміє. У кожному випадку потрібні люди, які це зроблять.
11 запитання: «Чи можна створити гарні функціональні додатки для телефонів, а також сайти з українською Біблією і тлумаченнями, чат штучного інтелекту, нейромережу на тему Біблії, тлумачення, богослов’я загалом».
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Все можна створити. Тільки треба, щоби була людина, яка хоче то робити. І вміє. І це не є робота одного дня. Це робота довгих довгих років. Навіть зі штучним інтелектом. Бо він не буде мудріший від людини. Він швидше буде думати, бо то електроніка, але мудрішим не може бути.
«ДВЛ»: Дональд Трамп перейменував ШІ на суперінтелект.
То його бздури. Він вічно все перейменовує…
«Житія святих» і Святі Отці
12 запитання: «Чому не видається в сучасному перекладі Житія святих, а також церковне передання».
Архимандрит Рафаїл Турконяк: «Житія святих» існує. В українському перекладі є 12 томів Дмитра Туптала Ростовського. Його має «Свічадо». Я маю в себе його копію. Бо я над тим якраз докторську працю робив і написав вступ до першого тому. Так що існують такі книги. І вони сучасні, особливо праця Дмитра Туптала Ростовського – це дуже наукова праця.
«ДВЛ»: А щодо Отців Церкви з оригіналів?
Не вспію. Бо грецьких – є 160 томів. Латинських – 215. То є нереально, щоб зробити це в моїм віці…
Особливо в традиційних Церквах така потреба існує.
Та є потреба, тільки треба когось, щоби взявся за то. І також потрібно, щоб Церква то хотіла. Це те саме, що й з нашими літургічними перекладами, які я вже зробив. Вони існують. Але настанова щодо них чомусь негативна.
Існує багато томів перекладу Святих Отців українською, який було зроблено під редакцією Патріарха Філарета (Денисенка).
Так, але йдеться про переклад з російської, а не з греки чи латини. Це варто брати до уваги в контексті запитання від читача.
Також читайте: Про «інших богів», Ім’я Бога та поклоніння іконам: дискусія з отцем-доктором Рафаїлом Турконяком
Переклад для різних конфесій
13 запитання: «Ваша думка про новий переклад Служебника (греко-католицького), зокрема Символу Віри… Чи мали ви відношення до тих перекладів?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Я не мав жодного відношення до тих перекладів. Це переклади, які робила церковна комісія, встановлена Синодом УГКЦ. Якщо хтось хоче отримати якісь пояснення, то треба звертатися тільки туди – до Синоду, чому перекладено саме так, а не інакше. Мене ж пече той «Людинолюбець». Хоча, здавалось би, лишити форму «Чоловіколюбець» нікому не шкодить.
Фінансування та підтримка діяльності
14 запитання: «Хто фінансує, хто підтримує фінансово Вашу перекладацьку і наукову діяльність?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Ніхто. Коли я працював на парафії, то утримував себе з парафії. Пізніше я працював тут, у єпархії. Вільний час віддавав перекладам.
«ДВЛ»: Зараз Ви в єпархії не працюєте?
Ні. Тому мені не платять від 2002 року.
Але як Ви тоді…
Бог дає. Я й пенсії не маю. Буває, що від деяких представників духовенства я чую запитання, яким правом то роблю (перекладаю Святе Письмо). Це нагадує мені щось дуже біблійне, так, ніби тебе запитують: чиєю владою ти це робиш (пор. Мк. 11, 28) (сміється). Та все це я роблю лише тому, що мене заставив то робити, як був ще живий, Блаженніший Сліпий. Він навіть писав мені про це.
За грецький переклад (Біблії) я ніколи не взяв ні копійки. Задарма його зробив, і по нинішній день – задармо. Єврейський переклад я також зробив задармо, та від кожної друкованої копії маю маленьке відрахування.
Господь не покидає мене. Інколи несподівано бувають якісь одноразові виплати за те, що переклав і вже було видано раніше… Але не знаю, чи варто про це писати, бо не хочу, щоб склалося враження, що я на щось нарікаю чи на когось скаржусь. Та кажу як є. Вірю, що те, що я роблю, потрібне Церкві і нашому народу, навіть якщо інколи може здатися, що це не так. Шкода лише, що немає ресурсу видати все, що напрацював. Мій останній переклад – Вульгати українською – наприклад, вийде лише в десятьох примірниках.
Скільки взагалі перекладів Біблії українською Ви зробили?
Я нарахував шість. Два з єврейської (у кожного перекладу своя особливість), два з грецької (Септуагінта та з інших рукописів), один – з Острозької (старословʼянської), останній – з Вульгати (латини). Переклад Септуагінти, Вульгати та Острозької українською були зроблені вперше, а за Острозьку я отримав Національну Шевченківську премію.
Які ще напрацювання Ви маєте?
Багато всього, можу щось відразу не згадати. Створив міжлінійний грецько-український текст (переклад) Нового Завіту, також маю міжлінійний переклад українською всієї Біблії. Також напрацював Словник Давньогрецької біблійної мови, Поліглоту, а точніше – триглоту Пʼятикнижжя, це коли український переклад грецького (Септуагінта), єврейського і латинського (Вульгата) текстів Пʼятикнижжя стоять поруч, що дуже зручно для порівняння і так далі. Але все це та інше – або в електронному вигляді, або в кількох примірниках… Також є ще дві мої монографії – докторські праці, одна по Літургії Напередосвячених дарів, інша – по «Житіях святих» Дмитра Туптала Ростовського…
Про дії сучасного Ізраїлю та Старий Завіт
15 запитання: «Як ставитися до того, коли військові дії сучасної держави Ізраїль щодо палестинців, обґрунтовують наказами та обітницями Бога (щодо Обіцяної землі) зі Старого Завіту?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Вони досі живуть Старим Завітом і виконують ті накази, які там дані (див. Втор. 7, 1-5; 20, 16-18; Іс. Нав. 6, 21). Різниця полягає в тому, що християни живуть за Новим Завітом, який до подібного не закликає. Новий Завіт є зовсім інакшим доповненням: у Старому Завіті ближнім вважався лише єврей, тоді як у Новому Завіті ближнім є кожна людина. Це ілюструє притча про самарянина: священник і слуга храму не допомогли, а самарянин (який для євреїв був ворогом) допоміг (Лк. 10, 35-37). Отже, християн старозавітні закони щодо ворогів уже не стосуються, ми це перейшли (пор. Еф. 2, 15). Ті ж, хто залишається в Старому Завіті, мусять виконувати Закон Мойсея цілком (не лише з обрізанням), як про це казав апостол Павло (Гал. 5,3).
Також читайте: Архимандрит Рафаїл Турконяк: «Війна ніколи не є біблійна»
Картина, яку нещодавно подарували о. Рафаїлу Турконяку, з використанням гри слів щодо його прізвища. На якові зображений сам отець-архимандрит.
«Підстав другу щоку»
16 запитання: «Інколи можна почути думку, що євреї нібито придумали християнство для інших народів як «релігію покірних рабів», щоб ми підставляли щоку (Мт. 5, 39), а собі залишили Старий Завіт, щоб безжально вбивати ворогів. Як це розуміти?»
Архимандрит Рафаїл Турконяк: Це хибне тлумачення виникає через незнання єврейської традиції та світогляду, без бази якого неможливо правильно зрозуміти Христа, який теж був по плоті євреєм. У семітській культурі вислів «підставити другу щоку» означає відвернутися від особи і не мати з нею нічого до діла, а не заклик дозволити себе вдарити.
Сенс цієї дії полягає в тому, щоб відійти, не продовжувати конфлікт, чи як тепер кажуть, не робити ескалації. У Старому Завіті діяв принцип «якщо він тобі зробив – ти йому віддай тим самим». У Новому Завіті заклик підставити іншу щоку означає «заберися від нього», це як «покажи йому плечі» – піди від нього, зупини сварку.
«ДВЛ»: Дякую, отче Рафаїле, за Ваші відповіді і жертвенне служіння.
Спілкувався (і фото) Андрій Толстой
Джерело: Духовна велич Львова
