З нагоди 10-ліття служіння в Україні Згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя (сестри редемптористки) Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію в храмі Святого Йосафата у Львові.
Звертаючись до присутніх на Архиєрейській Літургії, владика Ігор наголосив:
— Апостол Павло закликав своїх спів-вірних, щоб були стійкими, непохитними, виконували свою працю з любові до Бога, таким чином, вчиняючи її недаремною. Святий апостол закликав, щоб не жаліти себе, а трудитися в ім’я Господнє, бо такий труд ніколи не буде даремним, тим більше, що наш ворог диявол ніколи не відпочиває, а планує на нас різні напади. Учитель Церкви так про це написав: «Хіба ви не бачите віддалі між небом, а землею, яка очікує нас боротьба, як людина схильна до зла, як гріх оточує і, які розставляє сіті?» (св. Ів. Золот. Бесіда 𝚇LΙΙ п.3). Святий Іван Золотоустий закликав, щоб не обтяжувати себе матеріальними потребами, яких і так не бракує, вистачить, дбати про їжу, житло та одежу. Апостол писав коринтійцям, щоб збирали милостиню так, як він постановив для галатійських Церков. Не вимагав надзвичайного дару, лиш написав, щоб першого дня тижня відкладали те, що можуть дати. Не бажав, щоб відразу зносили свої датки, але тримали у себе, щоб самі побачили пожертви, якими можуть бути корисними своїм братам та сестрам, які знаходяться у потребі. Апостол попередив, що пришле певних осіб з листом, які зберуть ці дари та віднесуть в Єрусалим. Святий Учитель звертав увагу на те, що апостол Павло не сказав віднести милостиню, а – «ваш дар, благодать», «… щоби показати, що вони звершують велике діло та вмовити, що вони самі від цього отримують користь» (св. Ів. Золот. Бесіда 𝚇LΙΙΙ п.2).
Мабуть, святий апостол Павло знав би, як допомогти нашим сестрам редемптористкам різними збірками у побудові цього монастиря, який вони розпочали. Молімося до святого апостола Павла, щоб знайшов і розбудив серця добродіїв, які б відгукнулися до сестер своїми пожертвами у будові цього монастиря.
Святий євангелист Лука описав у короткому уривку Євангелія про діяльність Ісуса й про те, як він, перебуваючи в домі одного міста, оздоровив паралізованого чоловіка. Господь навчав, а біля нього збиралися фарисеї та законовчителі, щоб слухати його слів й спостерігати за ним. Ісус звершував багато чудес, чого не могли вчинити вчені спостерігачі. Тоді до Господа принесли спаралізовану людину й спустили через стелю перед ним, бо було дуже багато народу, щоб він зцілив його. Господь недовго чекав, а відразу: «Побачивши їхню віру, сказав: Чоловіче, відпускаються тобі твої гріхи» (Лк 5,20). Відносно ізраїльтян: усякі хвороби, які огортали людину, були карою за гріхи, тому Господь зреагував й відпустив хворому гріхи. Фарисейська цензура та книжники почали міркувати ще й звинувачувати Ісуса у зневазі Бога, його заявою, що відпускає гріхи хворому. І це – правда, що гріхи може відпускати лише Бог, а Ісус – Син Божий, Друга Особа Божа, кого книжники, фарисеї та їм подібні не сприймали за Бога.? Бачили чуда, звершені Ісусом, які не під силу виконання людині, лиш Богу, однак, Христа не уважали Богом, хоч знали Святе Писання. Ісус – Бог, тому легко відпустив гріхи чоловікові та наказав: встань і ходи. Фарисеї осуджували Ісуса своїми думками, про що він знав та відізвався до них: «… що ви роздумуєте у ваших серцях?» Потім, Спаситель заявив: «Щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, – сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми своє ложе та йди до своєї оселі» (Лк 5,24). Спаралізований підвівся зі своєї постелі здоровим, взяв свої речі й пішов додому. Це був великий доказ усім присутнім, також, невіруючим фарисеям та книжникам, що спаралізований встав тому, що Ісус йому відпустив гріхи, які по їхніх міркуваннях відпускає Бог. Отже, Ісус – Бог, такий висновок мали б зробити невіруючі в божество Христа. А простолюддя прославляло Господа, хоч злякалися від побаченого, однак, раділи, що таку велику силу посідав Ісус! І ми дуже вдячні Ісусові Христові, що він дав владу людям Церкви відпускати гріхи. Це Господь відізвався до своїх учнів, а разом з ними до усіх священників: «Кому відпустите гріхи – відпустяться їм; кому затримаєте – затримаються» (Ів 20,23). Священники за посередництвом святої Церкви отримують владу відпускати чи затримувати гріхи. Будьмо завжди вдячні нашому Господові за великий дар святої Сповіді, в якій отримуємо відпущення гріхів!
Наших сестер редемптористок, щиро вітаємо з 10-тою річницею їхнього перебування в Україні! Це – великий дар мати глибоких молільниць серед нашого народу. Так, сестри не можуть вповні реалізувати своєї харизми через брак монастирського приміщення, але віримо, що святий апостол Павло зорганізує благородних осіб, які допоможуть завершити розпочату будову! Достойні сестри, пам’ятайте, що про вас знає велика множина нашого вірного народу, про вашу харизму та служіння, яке виконуєте в дусі простоти, взаємної згоди та слухняності. Хай Господь благословить вас глибоким молитовним духом, мудрим відношенням між собою, взаємною повагою, загостреним відчуттям духовних потреб ближніх, добротою серця та добрими здоров’ям на гідне виконання Божої волі! Пресвята Богородице, опікуйся і бережи від усяких небезпек молитовних сестер, спільноти редемптористок!
