Проповідь Архиєпископа І Митрополита Львівського Ігоря під час Вечірні святого Василія Великого у Велику пʼятницю в Архикатедральному Соборі святого Юрія.
Звертаючись до священників. Архиєрей наголосив:
― Сьогодні п’ятниця Страсного тижня – день безмежної любові й день безмежного страждання: молитовно пригадуємо про смерть Ісуса Христа, нашого Спасителя, Бога-Людини, на хресті. Святий євангелист Іван у своєму посланні визнав: «Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов» (1Ів 4,8). Бог не може терпіти, а Ісус Христос був і людиною, посідав людську та Божу природу, тому терпів великі муки як людина. Господь терпів за нас, щоб визволити людство із неволі диявола, заплатив велику ціну: віддав своє життя, помираючи у жорстоких муках на хресті. Син Божий бажає нам вічного щасливого життя, яке отримуємо за любов до Бога, а свідчення тому: сумлінне виконання заповідей Божих. І знову гарні слова написав святий Іван Богослов: «А це – свідчення, що Бог дав нам вічне життя; і це – життя в його Сині» (1Ів 5,11). Син Божий боровся на землі за наше щасливе життя у вічності! У наших церковних книгах, зокрема, в Часослові, виданому в Жовкві 1910 року, значиться, що у день 30-го березня був розп’ятий Ісус Христос (для нашої обізнаності).
Кожного року в Страсну п’ятницю здійснюємо відповіді моління, звершуємо процесію з Плащаницею, де зображений Ісус Христос з ранами на руках та ногах, як знаки від прибитого тіла до хреста і рана збоку, що списом проколов воїн. За кілька хвилин будемо цілувати відбиток на Плащаниці дорогих ран Ісуса, тому пригадаю правильність цілування зображених ран. Світлої пам’яті архиєрей Мирослав Марусин у своїй літургійній книзі подає наступний порядок цілування: рани правої руки і правої ноги, потім, рана лівої ноги та рана лівої руки, завершити поцілунком проколотого боку. Чому такий порядок? Поцілунок відбувається проти годинникової стрілки. Ісус Христос називав себе світлом (пор. Ів 8,12), а наше світло у світі – сонце, отже, прямуємо напроти нього, не доганяємо, а зустрічаємо, зближуємося до Сонця-Христа! Цілуємо та шануємо ці зображення ран, бо вони нам дорогі; нашим поцілунком виявляємо любов до нашого Спасителя, а рани – незбагненні знаки любові Бога до свого народу, до кожної особи зокрема!
Господи, Ісусе Христе, ти помер на хресті ганебною смертю в жорстоких муках, але Любов не помирає!? Ти помер як людина, щоб ми жили щасливо, навіки благополучно! Господи, тобі відомо про наші гріховні помилки, наші слабості та духовні хвороби, – благаємо з великою любов’ю до тебе, Ісусе, прости нам гріхи, зціли наші духовні рани запашним миром твого безмежного милосердя, помилуй нас, Господи! Ми – твої друзі, ми – твої брати й сестри (пор. Мт 12,50), які щиро бажають чинити твою святу волю, допоможи й благослови нам у цьому благородному починанні! Маріє, Пресвята Богородице, рятуй нас!
