Проповідь Архиєпископа і Митрополита Львівського Ігоря під час Вечірні святого Василія Великого у Велику пʼятницю в Архикатедральному Соборі святого Юрія.
Звертаючись до священників. Архиєрей наголосив:
― Сьогодні п’ятниця Страсного тижня – день безмежної любові й день безмежного страждання: молитовно пригадуємо про смерть Ісуса Христа, нашого Спасителя, Бога-Людини, на хресті. Святий євангелист Іван у своєму посланні визнав: «Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов» (1Ів 4,8). Бог не може терпіти, а Ісус Христос посідав людську та Божу природу, тому терпів великі муки як людина. Господь терпів за нас, щоб визволити людство із неволі диявола і за це заплатив велику ціну: віддав своє життя, помираючи у жорстоких муках на хресті. Син Божий бажає нам вічного щасливого життя, яке отримуємо за любов до Бога, а свідчення тому: сумлінне виконання заповідей Божих. І знову гарні слова написав святий Іван Богослов: «А це – свідчення, що Бог дав нам вічне життя; і це – життя в його Сині» (1Ів 5,11). Син Божий боровся на землі за наше щасливе життя у вічності! В наших церковних книгах, зокрема в Часослові, виданому в Жовкві 1910 року, значиться, що у день 30-го березня був розп’ятий Ісус Христос (для нашої обізнаності).
Кожного року в Страсну п’ятницю здійснюємо відповідні моління, звершуємо процесію з Плащаницею, де зображений Ісус Христос з ранами на руках і ногах, як знаки від прибитого до хреста тіла і рана збоку, яку списом проколов воїн. За кілька хвилин будемо цілувати відбиток дорогих ран Ісуса на Плащаниці, тому пригадаю правильність цілування зображених ран. Світлої пам’яті архиєрей Мирослав Марусин у своїй літургійній книзі подає наступний порядок цілування: рани правої руки і правої ноги, потім рана лівої ноги та рана лівої руки, завершити поцілунком проколотого боку. Чому такий порядок? Поцілунок відбувається проти годинникової стрілки. Ісус Христос називав себе світлом (пор. Ів 8,12), а наше світло у світі – сонце, отже прямуємо навпроти нього, не наздоганяємо, а зустрічаємо, наближуємося до Сонця-Христа! Цілуємо та шануємо ці зображення ран, бо вони нам дорогі; нашим поцілунком виявляємо любов до нашого Спасителя, а рани – незбагненні знаки любові Бога до свого народу, до кожної особи зокрема!
Господи, Ісусе Христе, Ти помер на хресті ганебною смертю в жорстоких муках, але Любов не помирає! Ти помер як людина, щоб ми жили щасливо, навіки благополучно! Господи, Тобі відомо про наші гріховні помилки, наші слабості та духовні хвороби, – благаємо з великою любов’ю до Тебе, Ісусе, прости нам гріхи, зціли наші духовні рани запашним миром безмежного милосердя, помилуй нас, Господи! Ми – Твої друзі, ми – Твої брати й сестри (пор. Мт 12,50), які щиро бажають чинити Твою святу волю. Допоможи й благослови нас у цьому благородному починанні! Маріє, Пресвята Богородице, рятуй нас!
