Владика Володимир: 10 років єпископського служіння

-
Post font size
+

10 років тому, 7 квітня 2016 року, відбулася єпископська хіротонія владики Володимира, з якої розпочався новий шлях його служіння — із щоденною відповідальністю, рішеннями, молитвою і людьми поруч.

Пропонуємо коротку розмову з владикою — про близькість Бога, радість і біль покликання, вдячність і те, що залишається незмінно головним у його служінні Богові та людям.

Коли Бог близько

Пам’ятаю цей день як нині. 10 грудня 2015 року у Кохавині був гарний, навіть теплий як на грудень день. Ми працювали по господарству в садах, і ось я отримав телефонний дзвінок, що Папа Римський Франциск підтвердив рішення Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви, і так згодом уже була моя номінація.

Що було найважче

Якщо взяти так трохи ідеально, що я не міг зупинити час, який невпинно втікав завжди, мені його бракувало. Особливо, коли якісь систематичні моменти — суботи, неділі. Думаєш: ось вже знову субота, вже знову п’ятниця.

Служіння через біль

Для мене завжди є важко стояти над домовиною чи гробом людей, які молодші від мене. Зараз, особливо в час цієї війни, ми супроводжуємо наших героїв-захисників. Потім залишаються рідні їхні, особливо діти-сироти. Це є завжди для мене виклик. Так, це є важко, це є нелегко, але в цьому я також вбачаю служіння.

День єпископа

День єпископа наповнений Божественною Літургією, це однозначно. Стараюся її щоденно звершувати, докладаю для того зусиль. Бо не лише з якогось обов’язку, бо це робимо для інших — це найперше роблю, бо я є християнин, приймаю Святе Причастя.

Це є молитва, це є прочитати коротенький уривок Святого Письма і молитва Молитвослова — вечірня, утреня, часом ще моління часів. І це є прогулянка в тиші, часто з вервицею. Дуже люблю прогулянку в тиші.

Ну і стараюся тепер щоденно долати пішки дистанцію щонайменше 10 000 кроків. Вже певний проміжок часу стараюся це робити, і це дає мені ресурс.

Вдячність і вірність

Найперше дякую Господу Богу за всі Його дари. Велика вдячність Пресвятій Богородиці, до якої маю особливу набожність. Дякую за її материнський супровід, за опіку.

Це є водночас багато людей, яким я завдячую: Синод єпископів нашої Церкви на чолі з Блаженнішим Святославом. Дякую співбратам за товаришування, за братнє товаришування на дорозі служіння.

Дуже дякую митрополиту Ігорю за довіру, яку ціную і стараюся відповідати на це своїм служінням, наскільки це можу. Вдячність всім священникам, дияконам, семінаристам, монашеству, тому що з монашої родини редемптористів також сам походжу, і це дуже і дуже ціную.

Дякую тим, хто є особливо поруч — це працівники нашої Курії, які щоденно товаришують мені у служінні. Стараюся відповідати взаємністю. І взагалі це є найбільший дар і скарб — це люди поруч. Тому дякую всім і за все.

Митрополит Андрей

Маю великий дар і ласку перебувати на Святоюрській горі у Львові — на горі, яка дихає постаттю митрополита Андрея. Кожен крок, кожен клаптик відчутний його присутністю.

Щоденно сходжу до крипти, навіть кілька разів на день, щоби його зустріти, діткнути, порозмовляти, подякувати. Тим самим я дуже вдячний за дар його життя, служіння, за це сповнене життя і за його спадщину, яку він нам залишив. Це не лише спадщина — це є надзвичайно великий приклад до наслідування.

Що далі

Я собі не укладаю великих планів. Тим більше сучасна війна навчила нас і мене бути дуже гнучкими, спонтанними. І я би хотів далі дарувати людям радість.

Таке мотто, я би сказав, мого життя: маю радість тоді, коли дарую її іншим. І я би хотів це далі продовжувати. А де, в якому служінні, в якому місці — це вже Богові відніше.

Мені в ці хвилини пригадуються слова псалмоспівця: Що віддам Господеві за все, що Він дав мені? Я виконаю свої обіти. Тобто буду старатися виконати все, що я обіцяв. Ну і разом з Богородицею промовляю: Величає душа моя Господа!

Останні новини

Упродовж Різдвяного посту в Архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові виставлено для почитання Вифлеємську ікону Пресвятої Богородиці. Щодня...
Щоб допомагати молоді зростати у вірі, важливо не припиняти зростати самому. Саме з такою метою Комісія у справах...
Публікуємо постанови 104-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, що відбулася 13–14 листопада 2026 року у Львові. Основну...
У Львівській Архиєпархії УГКЦ завершилися щорічні реколекції для духовенства, які цього року об’єднали близько 450 священників. Упродовж шести...
16 листопада працівники Курії Львівської архиєпархії УГКЦ традиційно відвідали Zenyk Art Gallery (ZAG), де оглянули дві нові виставки...