Слово, промовлене на світлий упокій душі отця Романа Луковського. Храм Благовіщення, Львів 17.03.2025.
Дякую нашому доброчесному духівництву, що так кількісно зібралися, щоб помолитися за світлий упокій отця Романа Луковського, якому 29 березня сповнилося б 62 роки (1963).
Народився у Львові в батьків Івана та Ядвіги. Після закінчення середньої освіти вступив у Львівське медичне училище, яке завершив з відзнакою у 1981 році. У період з 1981 по 1983 роки проходив службу в лавах радянської армії. Через рік, з 1984 по 1988 роки проходив формацію та навчання в Одеській духовній семінарії. 25 липня 1987 року одружився з Оксаною. З дружиною у шлюбі прожили разом 38 років та виховали сина Богдана, священника нашої архиєпархії та дочку Софію. 19 серпня 1988 року, в храмі Преображення ГНІХ у місті Львові був рукоположений у священники владикою Никодимом, Архиєпископом Львівським і Тернопільським. Отець Роман добре служив у різних парафіях сіл: Черниця, Літовище та Паньківці на Бродівщині.
19 серпня 1990 року отець Роман проголосив перед вірними про повернення у лоно УГКЦ. Священник Луковський Роман отримав грамоти від архиєпископа Володимира Стернюка за служіння у храмах цих сіл. Згодом вірні інших парафій приходили до отця Романа й просили про допомогу, щоб повернутися в лоно УГКЦ. У цих питаннях священник був дуже активним і допомагав вірним. На Бродівщині отець Роман Луковський виконував священницьке служіння до кінця 1993-го року. В грудні 1993 року отримав скерування у село Грімне й Татаринів на Львівщині. Через рік отримав служіння в храмі святого Івана Богослова (Зимна Вода), потім було призначення у село Ставчани і Дмитре. Захворів, довго лікувався. У 2007 році був скерований на служіння в храм Преображення Господнього у Львові та капеланом у лікарні. В квітні 2017 року призначений сотрудником на парафію Благовіщення пресвятої Богородиці у місті Львові в мікрорайоні Пасічна. 15 серпня 2023 року отримав благословення від архиєпископа на право носити нагрудний хрест з прикрасами, з нагоди його 35-ліття священницького рукоположення. Упокоївся у Бозі 17 березня 2025 року на 62-му році життя та 37-му році священницького служіння.
Отець Роман Луковський був тихого характеру, тихого глосу. Без пафосу, спокійно вмів полагоджувати навіть прикрі справи. Не заходив у конфлікти, випереджав передбачені напруження розмовами та поясненням. Добре лагодив із церковною владою, обходилося без клопотів, мав гідні відносини із священнослужителями. Непогано розбирався у медичних ділах. Переселився у вічність без полагодження з нами, де очікує нашого приходу. Віримо, що Господь прийняв його благородну душу в свої ласкаві обійми! Молімося до Господа, щоб скоротив час входу його душі у вічне блаженство. Мудрець навчає: «Зло не зустріне того, хто боїться Господа, але й у випробуванні знову визволяється» (Сир 33,1). Вічна йому пам’ять!
