У свято Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор освятив престіл святині та звершив Архиєрейську Літургію у храмі святої Анни у Львові.
Звертаючись до вірних, які численно прийшли до храму, щоб розділити Святу Літургію, Архиєрей наголосив:
― Коли вчитуємося у послання святого апостола Павла, все глибше і глибше розуміємо його уболівання над людськими душами. Він піклувався, нагадував, просив, картав, щоб навертати людей на дорогу правди, на шлях спасіння. Уважав це своїм обов’язком з покликання, розуміючи, що йому прийдеться звітувати перед Богом і за тих, хто попадався йому на духовному шляху. Це дуже стосується нас, священиків, щоб дорожити та уболівати за кожну душу, яка перетинається з нами в цьому житті. Пишучи листа до вірних у Солунь, Павло дякував Богові за них, радів ростом їхньої віри та множенням любові серед вірного люду. Знаючи терпіння солунян, він ставив їх у приклад іншим, повідомляв їх про це, не заохочував уникати переслідувань й терпіння, але вказував, що такий стан наближує до винагороди від Бога, бо людина у своєму житті чинить багато несправедливості перед Господом. Святий апостол пригадував, що утиски від невірних прийдеться зносити, аж поки сам Господь не віддаватиме утисками тим, хто переслідував віруючих. Задля Царства Божого годиться багато терпіти, та й терпіння загоюють гріховні людські рани. Людське життя не є надто довгим, але і у ньому терпимо випробування, що будуть скорочені або перехід у вічне життя визволить людину від терпіння. Ісус Христос з надією пояснював апостолам: «… Але заради вибраних ті дні будуть укорочені» (Мт 24,22). А Господь з’явиться у свій час, щоб нагородити тих, хто терпеливо очікував Божого змилування, а ті, хто переслідували вірних Богові, отримають заплату в полум’яному вогні. Господь буде прославлений серед своїх святих, а грішники приймуть вічну погибель від Господнього обличчя. Важке слово – вічна погибель! Людині трудно збагнути це слово до кінця, бо вона народилася у часі.
Одного разу, коли Ісус навчав народ, хтось із юрби викрикнув: «… Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною» (Лк 12,13). Ісус не зволікав із відповіддю, лише повідомив, що його ніхто не настановляв, щоб він займався такими справами. Господь мав інше завдання, бо волею Небесного Батька було спасати увесь світ від диявольського засилля. Спаситель вказав, що метою життя не є нагромаджування маєтків, бо життя має вищу ціль: осягнути вічне спасіння. Навпаки, посідання багатств, володіння великим майном приковує людину до себе і їй хочеться не тільки втримати те, що посідає, а й апетит мати більше. Господь вказував на безсмертну душу, про яку потрібно журитися, дбати, а їжа та одежа не повинні випереджувати справи спасіння душі. Кожна людина посідає безсмертного духа й навколо нього повинно крутитися життя людини, щоб обрати такий стиль життя, що приведе до вінця вічної нагороди в небі. Хоч Ісус ніколи не забороняв здобувати матеріальні блага, лиш вказував на небезпеку втратити нагороду душі, займаючись матеріальними речами. І він порівнював людину з птахами, які не мають клунь, не нагромаджують продуктів харчування в комори, а Бог про них пам’ятає і вони виживають у складних умовах. Ще інше порівняння людини і лілей зробив Ісус, які посідають дуже велику красу та привабливий вигляд, хоч вони цьому не винні, бо їх так одягає Бог. Цими словами Ісус хотів сказати, що його Небесний Батько знає про нас та наші потреби, очевидно, він не буде випікати хліб для людей та шити одяг, ні! Господь навчав, щоб людина у міру дбала про свої потреби, а Небесний Батько знає і допоможе у наших поміркованих стараннях. Ісус скерував погляд людини, щоб вона найбільше клопоталася про свою душу та шукала нагоди здобувати Небесне Царство! Залишаймо місце Богові, щоб і він дбав про нас!
Сьогоднішнє свято Зачаття святою Анною пресвятої Марії, керує нашу увагу на перших наших родичів, які згрішили і цей первородний гріх з усіма наслідками перейшов на усіх людей. В особах перших людей, Адама та Єви, усі люди згрішили, втративши благодать Бога. Сьогодні згадуємо про Йоакима та Анну, зокрема про Анну, яка зачала Богородицю, що породила Сина Божого. Анна була бабусею Ісуса Христа, яка походила із священницької родини, так свідчать апокрифи. Святе Писання нічого не згадує про маму Богородиці, однак перекази та апокрифи дещо говорять про неї. Для нас важливо те, що свята Анна породила Марію, яку Господь вибрав на матір свого Сина, Ісуса Христа. І ми висловлюємо велику вдячність святій Анні, матері Марії, яка привела на світ Спасителя світу. Тут вартує згадати те, що Господь оберіг, захистив Марію від первородного гріху та усякий інший гріх не мав жодного відношення до Марії. Це – Господній привілей, воля Небесного Батька! Пам’ятаймо та молімося до святої Анни, бо вона – велика праведністю в очах Бога!
І для порядку згадаю, що ми сьогодні посвятили новий престол у цьому храмі, на якому приноситься жертва Служби Божої, що на ній хліб та вино перемінюється у тіло та кров Ісуса Христа. Престол – це символ Ісуса Христа, тому до нього необхідно ставитися з великою пошаною та пієтизмом. Він повинен застелятися чистими обрусами, бути вільним від усяких речей, крім тих, які потрібні при молитві Служби Божої. На нього не можна опиратися, класти руки, якісь речі тощо. Тут знаходиться кивот, а у кивоті святі дари, тобто, святе причастя, сам Ісус Христос замешкує на престолі. Кланяймось перед святим престолом і згадуймо присутність Сина Божого на ньому! Хай ім’я Господнє буде благословенне! Свята Анно, виблагай у свого онука Ісуса Христа, завершення війни в Україні!
