У цьому році відзначаємо 350-річчя перенесення Теребовлянської чудотворної ікони Божої Матері у Львів – в Архикатедральний Cобор Св. Юрія.
❇ Теребовлянська чудотворна ікона Божої Матері — одна із найстаріших «плакучих» ікон України. Дана ікона знаходилася свого часу у храмі Свято-Преображенського монастиря ЧСВВ біля с. Підгіряни (Підгора), що за два км від міста Теребовля Тернопільської обл.
Перша письмова згадка про Теребовлянський василіанський монастир датується 1650 р., а про Теребовлянську чудотворну ікону Божої Матері — 1663 р.
✳️ У теребовлянській судовій книзі під 1663 р. записано, що вперше «…Образ Пречистої Діви плакав у четверговий день перед українським Великоднем»…Знову вдруге ця ікона Пречистої Діви Марії «… ревно плакала, змінившися», у Великодню Суботу. Оповідь про плач Теребовлянської ікони Пресвятої Богородиці подає у своєму творі «Небо новоє» Іонікій Галятовський.
Очевидцями цього чудотворного дійства Теребовлянської ікони Божої Матері була козацька сотня із сотником Іваном Суловським, а також багато народу як духовного, так і шляхетного стану, міщан і простих людей, які під присягою це засвідчили. До речі, серед очевидців чуда були представники різних церковних обрядів і конфесій.
✳️ Надалі історичні джерела засвідчують, що в 1651 р. лише завдяки чуду, яке діялося за посередництвом молитви до Теребовлянської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, жителі краю оборонили теребовлянський замок від турків і татар.
✳️ Власне завдяки Божому Провидінню і заступництву Пресвятої Богородиці теребовлянський замок витримав і облогу багатотисячного турецького війська, яка тривала з 29 вересня до 6 жовтня 1673 року. Під час його облоги турки намагалися підірвати замкові мури за допомогою великої кількості вибухівки. Бачачи, що задумали вчинити турки, захисники замку, не маючи ні найменшої надії на поміч військами зі сторони і зазнаючи великих втрат від безперервних атак ворога, вони звернулися із щиросердечними молитвами до Пресвятої Богородиці, з вірою благаючи в Небесної Заступниці порятунку. І сталося велике, нечуване чудо. Не завдавши шкоди замковим мурам, величезної сили вибухова хвиля вдарила по турецьких військах, унаслідок чого вони зазнали дуже великих втрат. У момент вибуху, за свідченням очевидців, на мурах замку вони бачили в сліпучо-білій одежі Пречисту Діву Марію…
✳️ Із 1673 р. ця чудотворна ікона Божої Матері знаходилася у теребовлянському парафіяльному храмі св. Миколая Чудотворця. Цього ж року, відповідно з поданням Духовної комісії єпископської консисторії, рішення якої базувалося на зізнаннях очевидців чудотворних дійств, стверджених під присягою, єпископ Йосиф Шумлянський проголосив Теребовлянську ікону Пресвятої Богородиці чудотворною.
✳️ У 1674 р., зважаючи на близькість Теребовлі до Камʼянця-Подільського, звідкіля турки здійснювали свої численні грабіжницькі напади на галицькі землі, за рішенням єпископа Йосифа Шумлянського Теребовлянську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці торжественно перенесли до Святоюрської Архикатедри у Львові. З часом для ікони побудували окрему каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, де її примістили на гарно облаштованому престолі.
✳️ У заповіті владики Йосифа Шумлянського записано, щоб образ Найсвятішої Діви «залишався навічно на тому ж місці зі всіма сріблами, прикрасами і апаратами» і щоб фундації його ніхто не порушував. Так і сталося.
ℹ️ На сьогодні Теребовлянська ікона Пресвятої Богородиці знаходиться в Архикатедральному соборі Св. Юрія у Львові, у кивоті під склом при південній (лівій) стіні нави.
✳️ Згідно із задокументованими даними, Мати Божа два рази під час битв із турками — у 1676 р. біля Жванця і в 1683 р. біля Відня — у чудесний спосіб відвернула від єпископа Йосифа Шумлянського загрозу смерті. Йдучи у військові походи проти турків, єпископ завжди щиро молився перед Теребовлянською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці (у походах він брав участь як дорадник польського короля Яна Собеського).
✳️ У 1704 р.
, коли шведи обступили Львів і взяли його в облогу. Пречиста Діва, до якої молилися львівські міщани перед Теребовлянською іконою, врятувала місто від розорення шведськими військами. Більше того, міський хроніст писав, що «…Мати Божа в тій іконі розплакалася, і своїми сльозами спонукала шведського генерала Штембока зректися величезної контрибуції з львівʼян, надалі її не домагатися і залишити місто в спокою».
ℹ️ У 2000-2001 рр. Теребовлянську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці було реставровано. Реставраційні роботи виконали Ярослав Мовчан та його син Данило. Розкриття первісного малярства (реставратор — Ярослав Мовчан) відкрило на поверхні ікони виразні матеріальні сліди вузьких потоків рідини, що текла з очей Богородиці [1, с. 153]. І, що цікаво, серед тих, хто засвідчив під присягою чудотворні дійства Теребовлянської ікони Божої Матері в далекому 1663 р. теж були Мовчани — Іван та Самуїл.
❇ Під час свого візиту в Україну, у дні перебування у Львові, перед нею молився святий Йоан Павло ІІ, Папа Римський. 25 червня 2001 р. Святіший Отець особисто коронував Теребовлянську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.
ℹ️ У день празника Покрову Пресвятої Богородиці (1 жовтня) в Архикатедральному Соборі Св. Юрія у Львові відбувається повний відпуст.
✳️Прибігаймо до Нашої Небесної Неньки у всіх наших бідах і труднощах ― і отримаємо полегшення і допомогу у всіх потребах нашого земного життя. Адже саме за посередництвом Пресвятої Богородиці ми зможемо випросити собі благодаті у Господа, бо, як молимося у молитві: «Ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла».
🙏 Пресвятая Богородице, спаси нас!
📖 Джерела:
1. Александрович В., Ричков П. Собор Святого Юра у Львові. — К.: Техніка, 2008. — 232 с.: фотоілюстр. — (Національні святині України). — С. 153, 171.
2. Вуйцик В. LEOPOLITANA. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2010. — 1 ч. — 688 С. — С. 138, 156.
3. Голубець М. Львів: Історія Львова від найдавнійших часів. Історичні памʼятники старовини… — Жовква: Червона калина, 1925. — С. 123-124, 131-132.
4. Матлащенко Н., Хмільовський М. Короновані ікони Львова.// Матеріали ІI Міжнародної наукової конференції «Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво». — Львів, 24-25 листопада 2010 р. — С. 187.
Джерело: Фейсбук сторінка собору святого Юра.
