«Сьогодні саме вічної пам’яті просимо в Бога для Ліліани та Остапа», — Владика Володимир під час молитви за померлою лікаркою та її сином

-
Post font size
+

Сьогодні ми зібралися на молитву не для того, щоб пожаліти за тим, що сталося, і поплакати, а насамперед цей день має щось змінити у нашому житті. Відхід близької людини має дати мені призадуму на моє життя. Про це говорив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир в Архикатедральному соборі св. Юра сьогодні, у четвер 1 квітня, під час панахиди за померлих від чадного газу завідувачки поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліани Александр та її сина Остапа, у день річниці їхньої смерті. На спільну молитву зібралися родина, колеги, друзі покійних.

За словами Архиєрея, про життя Ліліани свідчить сьогоднішній день, бо незважаючи на пандемію, на молитву зібралося багато людей з різних верств суспільства. Це свідчить також про те, що вона була не лише медиком, а багатогранною особистістю.

«Книга Мудрості говорить, що праведна старість не міряється літами. Богові було мило і він її забрав від нас грішників. Пам’ятаємо, як вона нам всім допомагала і товаришувала», – зазначив владика Володимир.

«Мені пригадується, як при кожній зустрічі чи телефонній розмові Ліліана мала лише одне коротке прохання: помолитися за сина Остапа.Її любов і опіка була настільки великою, що вона навіть на мить не наважилася залишити її без своєї материнської опіки», – поділився спогадами Преосвященний Володимир і додав: «Звичайно, що біль великий, але лише з перспективи часу ми зможемо все оцінити, а щось оцінимо у вічності, коли вже з нею зустрінемося на довші розмови. Вже не в кабінеті Залізничної лікарні , де замало місця для всіх, а у вічності, де є безмежні простори, де нема обмежень часом і не треба дивитися на годинник».

«Ми також відійдемо, бо всі в черзі до вічності, з якої не можемо вийти. Наша черга не повинна бути лише чеканням, а повинна бути служінням. Навіть якщо ми відійдемо, то про Ліліану і Остапа пам’ятатиме Бог. Він є вічним і пам’ять Його є вічною. Саме такої пам’яті просимо в Бога для них обидвох», – додав на завершення Архиєрей.

Пригадаємо, що рік тому 1 квітня 2020 року у Львові від чадного газу померла завідувачка поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліана Александер та її син Остап. Трагедія трапилася близько 23:00 у будинку на вулиці Кондукторській, де жінка мешкала зі своєю родиною.

Останні новини

Сьогодні у церкві Положення Пояса Пресвятої Богородиці відбувся похорон о. Івана Ковальця, пароха цього храму. Як вже повідомляли,...
Дякую, доброчесні отці, що прибули помолитися за упокій душі світлої пам’яті отця Івана Ковальця, який випередив нас до...
Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор та єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир зустрілися з переможницею виборів на посаду ректора...
Архиєпископ та Митрополит Львівський Ігор вручив подячні грамоти Християнській Євангельській Церкві «Гефсиманія» та її старшому пастору Валерію Марченку...
30 березня на Софійському Схилі у Винниках відбулася друга зустріч фундаторів акції Світла для Софії. У 2024 році...