«Сьогодні саме вічної пам’яті просимо в Бога для Ліліани та Остапа», — Владика Володимир під час молитви за померлою лікаркою та її сином

-
Post font size
+

Сьогодні ми зібралися на молитву не для того, щоб пожаліти за тим, що сталося, і поплакати, а насамперед цей день має щось змінити у нашому житті. Відхід близької людини має дати мені призадуму на моє життя. Про це говорив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир в Архикатедральному соборі св. Юра сьогодні, у четвер 1 квітня, під час панахиди за померлих від чадного газу завідувачки поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліани Александр та її сина Остапа, у день річниці їхньої смерті. На спільну молитву зібралися родина, колеги, друзі покійних.

За словами Архиєрея, про життя Ліліани свідчить сьогоднішній день, бо незважаючи на пандемію, на молитву зібралося багато людей з різних верств суспільства. Це свідчить також про те, що вона була не лише медиком, а багатогранною особистістю.

«Книга Мудрості говорить, що праведна старість не міряється літами. Богові було мило і він її забрав від нас грішників. Пам’ятаємо, як вона нам всім допомагала і товаришувала», – зазначив владика Володимир.

«Мені пригадується, як при кожній зустрічі чи телефонній розмові Ліліана мала лише одне коротке прохання: помолитися за сина Остапа.Її любов і опіка була настільки великою, що вона навіть на мить не наважилася залишити її без своєї материнської опіки», – поділився спогадами Преосвященний Володимир і додав: «Звичайно, що біль великий, але лише з перспективи часу ми зможемо все оцінити, а щось оцінимо у вічності, коли вже з нею зустрінемося на довші розмови. Вже не в кабінеті Залізничної лікарні , де замало місця для всіх, а у вічності, де є безмежні простори, де нема обмежень часом і не треба дивитися на годинник».

«Ми також відійдемо, бо всі в черзі до вічності, з якої не можемо вийти. Наша черга не повинна бути лише чеканням, а повинна бути служінням. Навіть якщо ми відійдемо, то про Ліліану і Остапа пам’ятатиме Бог. Він є вічним і пам’ять Його є вічною. Саме такої пам’яті просимо в Бога для них обидвох», – додав на завершення Архиєрей.

Пригадаємо, що рік тому 1 квітня 2020 року у Львові від чадного газу померла завідувачка поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліана Александер та її син Остап. Трагедія трапилася близько 23:00 у будинку на вулиці Кондукторській, де жінка мешкала зі своєю родиною.

Останні новини

У четвер 30 березня 2023 року, у приміщенні BankHotel, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир взяв участь у панельній...
30 березня 1991 року, Глава Української Греко-Католицької Церкви Мирослав Іван кардинал Любачівський повернувся з тимчасового осідку в Римі...
У середу, 29 березня 2023 року, в приміщенні конференц-залу Курії Львівської Архиєпархії відбулися збори протопресвітерів, які очолив Протосинкел,...
В суботу, 25 березня 2023 року, завершився березневий курс передподружніх навчань при Референтурі у справах Родини Львівської Архиєпархії....
Канон Андрея Критського називається великим, оскільки він є найбільшим із усіх богослужбових канонів. Налічує близько 250 стихів, тоді...