«Сьогодні саме вічної пам’яті просимо в Бога для Ліліани та Остапа», — Владика Володимир під час молитви за померлою лікаркою та її сином

-
Post font size
+

Сьогодні ми зібралися на молитву не для того, щоб пожаліти за тим, що сталося, і поплакати, а насамперед цей день має щось змінити у нашому житті. Відхід близької людини має дати мені призадуму на моє життя. Про це говорив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир в Архикатедральному соборі св. Юра сьогодні, у четвер 1 квітня, під час панахиди за померлих від чадного газу завідувачки поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліани Александр та її сина Остапа, у день річниці їхньої смерті. На спільну молитву зібралися родина, колеги, друзі покійних.

За словами Архиєрея, про життя Ліліани свідчить сьогоднішній день, бо незважаючи на пандемію, на молитву зібралося багато людей з різних верств суспільства. Це свідчить також про те, що вона була не лише медиком, а багатогранною особистістю.

«Книга Мудрості говорить, що праведна старість не міряється літами. Богові було мило і він її забрав від нас грішників. Пам’ятаємо, як вона нам всім допомагала і товаришувала», – зазначив владика Володимир.

«Мені пригадується, як при кожній зустрічі чи телефонній розмові Ліліана мала лише одне коротке прохання: помолитися за сина Остапа.Її любов і опіка була настільки великою, що вона навіть на мить не наважилася залишити її без своєї материнської опіки», – поділився спогадами Преосвященний Володимир і додав: «Звичайно, що біль великий, але лише з перспективи часу ми зможемо все оцінити, а щось оцінимо у вічності, коли вже з нею зустрінемося на довші розмови. Вже не в кабінеті Залізничної лікарні , де замало місця для всіх, а у вічності, де є безмежні простори, де нема обмежень часом і не треба дивитися на годинник».

«Ми також відійдемо, бо всі в черзі до вічності, з якої не можемо вийти. Наша черга не повинна бути лише чеканням, а повинна бути служінням. Навіть якщо ми відійдемо, то про Ліліану і Остапа пам’ятатиме Бог. Він є вічним і пам’ять Його є вічною. Саме такої пам’яті просимо в Бога для них обидвох», – додав на завершення Архиєрей.

Пригадаємо, що рік тому 1 квітня 2020 року у Львові від чадного газу померла завідувачка поліклінічним відділенням лікарні Львівської залізниці Ліліана Александер та її син Остап. Трагедія трапилася близько 23:00 у будинку на вулиці Кондукторській, де жінка мешкала зі своєю родиною.

Останні новини

Не менш важливо відповісти собі на запитання: Чи ми стаємо учасниками свята Божого милосердя, чи лише спостерігачами? Будь-яка...
Святий апостол Павло у листі до коринтян підкреслює, що тіло людини - це представник Христової спільноти. Учень закликає,...
Сьогодні, 2 березня, Архиєпископ і Митрополит Ігор благословив БРДМ-2М на служіння для поранених на лінії фронту. «Цей автомобіль...
У п’ятницю, 1 березня 2024 року, єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир очолив подячну молитву спільноти св. Егідія з...
Нещодавно у Львівській Архиєпархії оприлюднили нові статистичні дані про розвиток монастирів у 2023 році. Більше про тенденції у...