«Коли лютий ворог душ прибув у Пратулин вимагати відступства від Церкви, з’єднаної із скелею Петровою, ви, преславні Пратулинські мученики, не пішли за його намовою нечестивою і не побоялися ні побоїв, ні куль, ні смерти. Загородили своїми грудьми вступ до храму свого…» (Зі стихири Молебня до Пратулинських Блаженних).
150 років тому (24 жовтня 1874 р.) у селі Пратулин (давня Холмська Єпархія)* царські московські «солдати» вбили 13 безневинних чоловіків та поранили чимало вірних, що зібрались на захист своєї церкви, яку в ті часи називали – уніятською. Вони не хотіли стати членами московського православ`я і таким чином зрадити свою Церкву. Як сказав Папа Іван Павло ІІ: «…свідчили про свою приналежність до Католицької Церкви у вірності власній східній традиції. Вони робили це з повним усвідомленням і не вагалися принести в жертву своє життя, щоб підтвердити свою відданість Христові» (Сєдльце 1999 р.). Після вбивства, московити робили усе, щоб знищити сліди і пам`ять про них (їхні тіла закопали в лісі, храм знищили). Але, як сказано в Святому Письмі, усе таємне стане явним. І так Пратулинські Мученики, 6 жовтня 1996 року були беатифіковані Папою Іваном Павлом ІІ.
Від вбивства безневинних людей у Пратулині минуло 150 років. Можемо сказати, що нащадки тодішніх вбивць сьогодні роблять те саме на українській землі – вони вбивають невинних мирних людей. Наші хлопці і дівчата гинуть на фронті тільки тому, що українці не хочуть бути частиною «руского міра».
У тій ситуації, в якій ми є, хто як не Пратулинські Блаженні засвідчують вагомість нашої боротьби? Хто, як не вони розуміють біль втрати близьких? Рівночасно, вони вказують нам перспективу, про яку ми у своєму людському стражданні, забуваємо. Ця перспектива – вічне життя в єдності з Богом. Бо як сказано в Святому Письмі, що немає більшої любові ніж те, щоб покласти життя за друзів своїх.
Враховуючи вище сказане, в Бюро Новітніх Релігійних Рухів і Сект** зародилась ідея повернути пам’ять Пратулинських Блаженних у свідомість вірних нашої Церкви.
*** Цей задум має назву «Пратулинська Родина». Один із його запланованих аспектів вже в процесі реалізації, а саме – можливість у деяких парафіях молитись перед Мощами Блаженних, щоб вони допомагали в отриманні потрібної благодаті в єдиного її дателя – Бога.
Сьогодні Пратулин належить до Римо-Католицької Єпархії в Сєдльцах, яка займалась питаннями беатифікаційного процесу. Єпархію очолює Високопреосвященнй владика о. д-р Казімєж Гурда, який є дуже зацікавленим у розвиту культу Блаженних. Він радо ділиться Мощами Блаженних, які є скарбом Єпархії. У травні Мощі Блаженних, на прохання Владики Василія Тучапця екзарха Харківського, потрапили до Харкова. У серпні, на прохання Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина, в Перегінск на Франківщині.
Вчора, 26 вересня 2024 р., привезені з Пратулина мощі Блаженних, Митрополит Львівський Ігор передав для:
1. Парафій Львівської Архиєпархії:
• Успення Пресвтої Богородиці у м. Яворові
• Всіх Святих Українського Народу у м. Львові
• Успення Пресвтої Богородиці у с. Лапаївці-Холодновідці
• Різдва Пресвятої Богородиці у с. Воростів
• Покрову Пресвятої Богородиці у с. Жорниська
• Переображення ГНІХ у с. Паланки
2. Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, за проханням Митрополита Василія Семенюка для:
• Малої Базиліки Зарваницької Матері Божої в Зарваниці
• Вищої Духовної семінарії ім. патріарха Йосипа Сліпого в Березовиці
3. Парафії Одеського Екзархату за проханням владики екзарха Михайла Бубнія:
– Св. Миколая в с. Сонячне, Херсонської області – Св. Архистратига Михаїла в м. Одесі
– Вознесіння Господнього у м. Одесі
– Свв. Апп. Петра і Павла у м. Южному Одеської області
– Покрови Пресвятої Богородиці у м. Миколаєві
– Всіх Святих Українського народу у м. Южноукраїнську Миколаївської області – Різдва Святого Івана Хрестителя у м. Кропивницькому
– Різдва Пресвятої Богородиці у с. Зеленівка Херсонського району, Херсонської області.
У своєму слові, Митрополит Ігор наголосив на подвижницькому акті Пратулинських Блаженних, спонукав присутніх до належного вшанування культу Блаженних у Львівській Архиєпархії, а також закликав до об`єднання з усіма, в кого є чи будуть Мощі Блаженних.
Пані Анна-Єва Боднар коротко розповіла про головні аспекти «Пратулинської Родини» та про передумови самої події.
Єдиною умовою для отримання Мощей є те, щоб кожного місяця, 23 числа, у храмі відбувалась молитва через заступництво Блаженних і звичайно звернення до Єпископа Сєдлецкого від нашого місцевого Ієрарха***.
«До вас, преславні Пратулинські мученики, які не побоялися тих, що вбивають тіло, а душ вбити не можуть, ми, як ваші брати і сестри по крові і вірі, прибігаємо з покорою і усердно просимо…»
Виноски
*Приклади посилань за якими можна більш детально ознайомитись з «Пратулинською тематикою» https://jakir.in.ua/116/85-85.html
**Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ у справах НРР і Сект засновано Синодом Єпископів УГКЦ від 25.02.2013 р. Його заснуванню передував проект «Центр-ЯКІР» Благодійного Фонду «Спільнота Золотого Віку». Фонд заснований 4.02.2012 р. з благословення Кир Ігоря (Возьняка) Митрополита Львівського. https://jakir.in.ua/
В Бюро діє Телефон Довіри. Інформація за посиланням
Бюро співпрацює з:
• Фондом «Домінік» із Польщі
Сайт
Фейсбук
Електронна пошта
Контактний телефон: +48 694 480 628
• „Ініціативною Групою” Львівської Архиєпархії УГКЦ з розвитку «Cпільноти Ченаколо» в Україні.
Cenacolo – я обираю життя та номером телефону: Вайбер +380 630251619
Телефон Довіри: +380 987113230 (вівторок і четвер – год. 10-12 і 14-16)
*** У січні з’явився Бюлетень Бюро присвячений Блаженним. З ним можна ознайомитись за посиланням
**** Більш детальна інформація за телефоном Viber і Whatsapp +380 988409077
Whatsapp +48 724337797, або ж можете писати на електронну пошту
Інформація подана за співпраці Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ у справах НРР і Сект
