Рм 13,1-10; Мт 12,30-37 (о. д-р Турконяк Р.) Храм священномученика Йосафата 17.08.2024.
Святий апостол Павло писав до римлян, щоб корилися владі, бо влада від Бога. Як від Бога? А так, що Господь допускає і злочинців до влади, що ми переконуємося в нашому часі. Звичайно, коли влада дає злочинні розпорядження її не потрібно слухати та коритися, хоч часом страх перед покаранням, а це не по добрій волі, провокує особу чинити негідні діла. Як тут пояснити? Трудно, бо Господь знає серце людини та її можливості, щоб протистояти злочинам. Тут не говориться про ворожу владу, яка спрямована на те, щоб нищити народ України, наприклад, коли йдеться про війну Росії проти України.
Не знаємо які умови мав на увазі святий апостол Павло, коли писав: «Володарі страшні не для добрих діл, а для злих…» (Рм 13,3). Святий апостол Павло дивився на добро в країні так, що народ повинен коритися владі, тобто платити податки, мито, віддавати пошану владним особам тощо. В основу всього апостол ставить любов до ближнього, яка не дозволяє вбивати, красти, чинити перелюбу тощо. Любов не чинить ближньому зла, вона лежить в основі виконання закону. Хто любить, той виконує закон!
Святий євангелист Матвій пригадує слова, якими навчав Ісус Христос. Господь ставить кожну людину в позицію бути з ним або стояти проти нього. Нейтральної позиції не існує і це відноситься до кожної особи. Проти Бога наставляє гріх. Коли не буде усунений гріх, значить позиція, яку займає людина, буде ворожа до Бога. Людині слід каятися, перепрошувати Бога за вчинене беззаконня, що Бог радо прощає. Говориться про хулу проти Святого Духа. Тобто, коли людина чинить гріх і не кається, а продовжує тривати в гріхах. Вона не довіряє Богові, не приймає Господнього милосердя, тоді легковажиться натхнення від Святого Духа. Не може бути прощений гріх, бо за нього особа не кається, не мириться з Богом, противиться Святому Духові, відкидає добро, а продовжує тривати в негідному стані, гріховному. Людям необхідно просити Бога, щоб допомагав чинити добро, надихав народ на добрі діла. У тексті згадується про те, що відповідальність перед Господом буде за кожне слово, тому слова потрібно контролювати. Ми можемо все, можемо багато, але не усе приносить духовну користь.
Молимося за упокій душі світлої пам’яті отця Ярослава Федуніва в першу річницю його переходу до вічності. Пам’ятаймо, що він очікує нашого приходу у вічність, особливої зустрічі. Усі явимося туди, в інший світ, про який знаємо, що він існує, але яким він є – до кінця не знаємо. По словах Ісуса: кожна людина буде виправдана або засуджена, третього не існує. Священник Ярослав прожив не дуже довгий вік, але багато натрудився на цьому світі. Він любив людей, а люди любили його. Святий апостол Павло у листі до римлян писав: «… Адже хто любить іншого, той виконав закон» (Рм 13,8). Святої пам’яті отець Ярослав любив ближніх, закон виконував. Він любив життя, любив спільноту, вмів бути своїм серед своїх й своїм посеред чужих. Мав дар притягати людей, наповнювати людом божий храм! У нас існує добра пам’ять про священника Ярослава, хай ласкавий Господь огортає його своїми щедрими обіймами!
