Можемо собі поставити сьогодні питання: Що означає для мене моє ім’я, що означає це, що мене охрестили? Наскільки серйозно ми трактуємо факт, що належимо Богові?! Над цим роздумував єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир на свято Обрізання ГНІХ та у день Нового року у Кохавині.
«Сьогоднішній день наповнений кількома святами та подіями. Ми впускаємо Новий Рік в наше життя. Вперше святкуємо цей день у різдвяний час», — зазначив проповідник.
«Різдвяний час – це своєрідний поріг, за яким залишається рік, що минає, ми віддаємо його в історію. Водночас це початок нового життєвого циклу кожної людини. Ми прийшли до храму, щоб в літургійній молитві збагнути таємницю часу, просити Божої опіки», — сказав архиєрей.
Подія Різдва Христового, — каже далі владика Володимир, — настільки важлива, що ми ділимо історію людства на роки до народження Ісуса Христа і по народженні. Це не випадково, бо світ до його приходу на землю відрізнявся від світу, який настав після цього. Так є і в нас, коли приймаємо Ісуса в наше життя, то будемо змінюватися.
Він звернув увагу, що важливий зміст сьогоднішнього святкування криється у події найменування Ісуса Христа. І пояснив, що надання імені в єврейській культурі цього часу було пов’язане з обрізанням хлоп’яти на восьмий день після народження. У нас, християн, дитина чи доросла особа отримує ім’я в час уділення святого таїнства хрещення.
Більше того надання імені в Старому Завіті мало важливе значення, означало історію цієї особи або її завдання, покликання в житті. Ісус означає «Бог спасає». Це ім’я виражає Його сутність і місію, бо Він «спасе свій народ від гріхів». В цьому імені закладена немов би ціла програма Його життя.
«В нас в родинах радяться, дискутують, як назвати дитину. Ім’я дитини може бути пов’язане з родинною традицією, наприклад, бо так називалися наші предки», — сказав проповідник.
Також владика Володимир підкреслив, що ми святкуємо сьогодні пам’ять особи, яка також отримала ім’я та приналежність до Бога, Йдеться про св. Василія. Василій – гр. Basileios означає царський, королівський. Цей єпископ Кесарії проповідував словом і пером. Не маємо певності, що він був великий ростом, радше його життя було величне. Він покликаний провадити людей до Божого Царства. До цього покликані і ми! Кожний йде своєю дорогою до цієї перспективи.
«Різдвяно-новорічний час – це споглядання на Дитятко у вифлеємській яскині, це погляд великої надії на перспективу в майбутнє», — сказав архиєрей.
І додав: «В ці дні ми складаємо собі побажання: радісних і благословенних свят, щасливого нового року… Особливим для нас цьому переліку побажань є слово МИР. Незважаючи на воєнні обставини, ми складаємо плани, бюджет, розробляємо певну стратегію. А яку стратегію духовного життя оберемо на найближчі 12 місяців. Хтось може сказати, що нема часу для Бога. Рік має 53 тижні, 365 днів, 8760 годин, 525 600 хвилин, 31 536 000 секунд. Скільки часу передбачимо для Бога. Скільки місця в моєму календарі буде заповнювати різдвяна радість, яка в ці дні огортає нашу землю?
«Воплочення Божого Сина – це не лише різдвяний час в літургійному році. Бог став людиною. Це вже ніхто не може ніколи змінити, адже у світ прийшов Відкупитель. Різдво дарує нам також материнство Марії, не лише на певний час, а до кінця віку. Нехай вона буде нашою опікункою!»— ствердив владика Володимир.
