У перший понеділок місяця, 6 листопада 2023 року, в Архикатедральному соборі святого Юра відбувся молитовний вечір для медиків за участі єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира Груци.
Вечір розпочався Божественною Літургією, під час якої була можливість приступити до сповіді.
Опісля до лікарів з духовним словом звернувся владика Володимир.
На початку архиєрей привітав усіх присутніх на молитовному вечорі.
“Особливо сьогодні вітаю всіх тих, хто служить у сфері медицини. Молимося за медиків, за хворих людей і за наших пацієнтів”, – зазначив архиєрей.
Відтак закликав цього вечора, під час чування, зануритися і піти на глибину роздумів, зокрема над тим, якою людиною є кожен з нас: щасливою чи нарікаючою?
“Євангельське слово цих днів супроводжує нас на дорозі роздумів. Нема кращого проповідника, ніж Ісус Христос”, – переконаний владика Володимир.
“Сьогодні у Святій Євангелії на Божественній Літургії ми чули свідчення Ісуса про Його єдність з Богом. Це найважливіше у нашому житті – перебувати у єдності з Богом. Людина є суспільна, соціальна. Людина є релігійна. Вона завжди потребує когось. Хтось нам може допомогти, хтось може ранити”, – зазначив проповідник.
Далі пригадав недільну притчу про багача і Лазаря.
“Багач не мав імені, його ідентичністю було багатство. Він нічого не робив поганого, немає мови про те, що він жив проти релігійних законів. Питання – чи він робив щось добре? Цього також не знаємо. Чи вдалим є те життя, коли ми стараємося лише нічого поганого не робити? Думаю, що для багатьох це може бути каторгою. Коли тоді робити добро? Вже нема сили”, – зауважив архиєрей.
І додав: “Лазар. Він не нарікає у своєму горі, а займає позицію терпеливого чекання”.
Перейдімо у роздумах, – попросив єпископ-помічник, – до лікарняних палат, коридорів, клінік”.
“Коли йдемо вулицями Львова, здається, що ми усі є здоровими. Коли переступимо поріг лікарні – самі хворі люди.
Людина живе в тривозі щодо свого діагнозу. Чи можна всім допомогти? Ні. Чи можна всіх вилікувати? Також ні. Питання, як людина з цим живе? Людина, яка вміє терпеливо прийняти у своє життя, має більше сили жити”, – переконаний він.
Також владика Володимир запевнив, що релігійна людина, християнин, хто плекає віру в Ісуса Христа, завжди має більше сили. Більше того, навіть присутність у Божому храмі, відчуття естетики й краси виводять людину із себе, людина виходить до чогось вищого.
“Не емоційно чи нервово, а – духовно. Людина прагне Божественного, святого. Якщо людина чогось прагне, до чогось йде, вона це також зустрічає, бо життя – це не лише прямування до цілі. Це також сам шлях, рух по цій самій дорозі”, – зазначив він.
“Ми є немічні і грішні люди. Людина, яка все ж старається бачити свої гріхи і їх аналізувати не матиме часу на гріхи інших людей. Дуже важливо для нас, йдучи на глибину роздумів, подумати собі якою людиною є я? Чи щасливою?” – закликав до роздумів архиєрей.
“Ми були на Святій Літургії, прийняли причастя, ми зустріли Ісуса Христа. Чи ми є людьми злоби, нарікання, шемрання? Чи є щасливими людьми? Бо від цього залежить наше фізичне і психічне здоров’я. Запрошуємо до роздумів у молитовній тиші”, – додав владика Володимир.
Далі лікарі мали час на роздуми в тиші під супровід Ісусової молитви.
Завершився молитовний вечір Молебнем до святого Герарда та помазанням єлеєм.
