Захід відбуватиметься з благословення та за участи Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря, авторського колективу, представників духовенства та громадськості.
Співорганізатори: Львівська Архиєпархія УГКЦ, Департамент освіти і науки ЛОДА, Солонківська сільська рада, ВГО Союз Українок.
Де: Митрополичі сади біля Собору Святого Юра (площа Святого Юра, 5).
Коли: 4 жовтня, 15:00.
У програмі: розмова з авторами, дискусія про роль українського духовенства в культурно-просвітницькому житті, мистецька частина та бесіда за кавою. Для гостей буде представлено цікавий музейний артефакт, пов’язаний з постаттю отця Устияновича.
Монографію підготовлено за матеріалами конференції до 210-ї річниці Миколи Устияновича, яку 21 вересня 2021 року проводив Інститут Івана Франка спільно з Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків, ВГО “Союз українок” та Львівським музеєм історії релігії.
Видання вийшло за підтримки Солонківської сільської ради.
Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження) : колективна монографія / Інститут Івана Франка НАН України ; відп. ред. А. Швець ; наук. ред. М. Котик-Чубінська, М. Лапій ; передм. А. Швець ; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін. Львів, 2022. 226 с. (Серія «Літературознавчі студії»; вип. 26).
Колективна монографія містить історико-літературні, теоретико-інтерпретаційні, біографічні та джерелознавчі студії, у яких комплексно по-новому розглядається життєвий і творчий шлях визначного українського письменника-романтика (поета, прозаїка), публіциста, журналіста і громадського діяча в Галичині та на Буковині, греко-католицького священника о. Миколи (Николая)Устияновича (Устіяновича, 1811–1885). Висвітлюються естетико-літературні, фольклорно-етнографічні, інтертекстуальні, рецептивні виміри його творчого доробку. Запропоновано сучасні підходи до інтерпретації тематично-проблемних і жанрових особливостей художніх текстів, подано рецепцію доробку письменника в поезії та прозі, критиці й літературознавстві критиці. Обґрунтовано поняття локального тексту Устияновича.
Осмислюються також родинні й освітні чинники формування світогляду його сина – українського маляра, письменника й публіциста Корнила Устияновича(1839–1903). Простежуються його особисті взаємини з чільними тогочасними діячами української культури й науки – Анатолем Вахнянином, Володиславом Федоровичем, І. Франком та ін.
Окремо досліджується життєтворчий феномен і культуротворча місія Франтішека Ржегоржа (1857–1899) – чеського етнографа, фольклориста і громадського діяча, який тривалий час жив у Вовкові під Львовом і впродовж життя підтримував тісний і міцний культурний зв’язок з Україною, особливо з Галичиною. Узагальнено різнобічну діяльність енергійного чеха в популяризації надбань української культури, його взаємини з українськими літераторами і збирачами народної творчості І. Франком, М. Павликом, Н. Кобринською та ін.
На афіші використано портрет Миколи Устияновича авторства художника Любомира Медведя.