Еф 5,25-33; Лк 4,1-15
Доброчесні молільники, достойні присутні у храмі, коротко поділимося роздумуванням про напади диявола в пустині на Ісуса Христа, повного Святого Духа. Син Божий прямував у пустиню перед своїм привселюдним виступом, щоб там розмовляти з Небесним Отцем та спілкуватися зі Святим Духом. Але ми згадуємо й про те, що в пустині Спасителя знайшов диявол, який спокушав та нападав на Нього. Мабуть, ми не знаємо усіх спокус, які проєктував демон, євангелисти назвали певні з них. Очевидно, Ісус постив сорок днів та ночей, зголоднів, як людина, і демон підступно звернувся: «… Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом» (Лк 4,3). Христос не входив у полеміку з нечистим духом, лиш пригадав йому, що людина не повинна жити задля хліба, існують вищі цінності за хліб та воду. Нечистий дух знову закидав підступний сумнів Ісусові, можливо, до кінця не був переконаний, що Ісус Христос – Син Божий? А Господь не бажав провадити дискусій з демоном, лиш вказав на його низьке мислення про їжу – зрештою, такою пропозицією нечистий спокушає багатьох осіб. Демон не бажав програвати, не віддалився від Ісуса, лише запропонував Христові владу й славу усіх царств світу, підкреслюючи, що вона йому передана, лиш не вказав, ким? Диявол не говорить правди, він – душогубець, батько брехні й поширює неправду. Ісус такими словами охарактеризував диявола: «… він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі» (Ів 8,44). Демони не могли увійти навіть у свині, лиш просили Ісуса, щоб дозволив їм тривожити тих тварин: «… Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней» (Мт 8,31). Цікаво, як диявол розмахувався дати владу над царствами усього світу, не маючи зверхності над стадом свиней, а це – нуль та приниження усіх злих духів! Демон пропонував Ісусові владу, якої сам не посідав, лише намагався заплутати Його через фальшиві обіцянки. Син Божий виразно вказав, кому необхідно служити й покланятися: «Господові, Богові твоєму». Нечестивий дух придумав наступну спокусу, пропонуючи Ісусові кинутися з наріжника храму вниз, щоб ангели підхопили Його перед приземленням? Неможливо наражатися на небезпеки, щоб вимагати у Господа творити чудеса. Коли необхідно, Господь і сам змінить лад природи. У книзі пророка Даниїла описана історія про трьох юдейських мужів Седраха, Мисаха та Авденаго, які не кланялися божкам Вавилонського краю, що постановив цар Навуходоносор. Володар розгнівався на молодих людей, що не схиляли голови та колін придуманим «богам й золотому бовванові» (пор. Дан 4,14). Хлопців кинули у розпалену піч: «І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа» (Дан 3,24). Вогонь, який палить усе на своєму шляху, навіть не торкнувся волосся юнаків. Вони вийшли з вогню зовсім не пошкодженими, тоді сам цар благословив Бога, в якого вірили ці молоді люди. Тут Господь вчинив чудо, бо Він сам так захотів, але це не сталося з людського бажання. Відповідь Ісуса Христа демонові була такою: «… Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого» (Лк 4,12). Диявол залишив Ісуса, який в силі Духа голосив слово Боже по синагогах в тодішньому краю. А батько брехні, розбитий Ісусом вщент, відійшов. Правда, злий шукає прибічників посеред людей, щоб обманним шляхом чинити їх своїми прихильниками. Віруймо у світло, в Христа, «щоб світла синами вам стати!»
Користаючись нагодою, вітаю усіх учасників тринадцятого міжнародного форуму «Екуменічного соціального тижня»! Він присвячений екології та захисту довкілля, чого так дуже потребують мешканці планети й сама земля! Часто безвідповідальність людини у справі екології провокує природу віддячуватися різними катаклізмами. Любімо природу, бережімо її, а вона берегтиме нас!
+ Ігор
Митрополит Львівський, УГКЦ
7 жовтня 2020 р. Б., храм святої Софії, УКУ, Львів