Впродовж червня з понеділка по п’ятницю – після Божественної Літургії о 18-ій год, у неділю – після Вечірні о 17-ій год в Архикатедральному соборі святого Юра триває Молебень до Христа Чоловіколюбця перед іконою «Найсвятіше Серце Христове», авторства мами праведного митрополита Андрея – Софії Фредро-Шептицької.
Як відомо, Софія з Фредрів Шептицька мала неабиякий художній хист. Малярські праці Софії були переважно на релігійну тематику. Також вона створила кілька портретів своїх рідних і свої автопортрети, малювала родинну садибу. На превеликий жаль, більшість із робіт Софії Шептицької були знищені у 1939 році більшовиками, які спалили родинний маєток Шептицьких у Прилбичах.
◾️ Збереглася її робота «Найсвятіше Серце Христове». Софія Фредро-Шептицька намалювала образ у 1878 році, після народження сьомого і останнього сина – Леона, наймолодшого брата митрополита Андрея. Образ первісно знаходився у храмі Пресвятої Трійці, поряд з родинним селом Шептицьких – Прилбичі, у с. Брухналь (нині Тарновиця) Яворівського р-ну Львівської області, де у серпні 1865 року був охрещений Роман Марія Александр Шептицький – майбутній Митрополит Андрей.
◾️ 17 січня 1901 року, коли Андрей Шептицький став митрополитом, мама подарувала йому цей образ. Ікону митрополит Андрей забрав із собою у Митрополичі палати на Святоюрську гору, де образ зберігався до 1946 року, до часу ліквідації УГКЦ. Після 1946 року доля ікони була невідома.
◾️ У 1990 році, після легалізації УГКЦ, виявилося, що в Митрополичих палатах на Святоюрській горі зберігається якась цілком невідома робота Софії Фредро «Христос Пастир», де був зображений Ісус, який у руках тримає ягнятко.
◾️ У 2012 році цю ікону віддали на реставрацію у майстерню монахів-студитів. Під час детальної експертизи і дослідження реставратори виявили, що під зображенням є інше. Коли фахівці зняли верхній шар, то побачили «Найсвятіше серце Христове» — образ, який так довго вважався втраченим.
З яких причин і чому замалювали у радянський час «Найсвятіше серце Христове» і подали ягнятко? Невідомо. Можливо, для того, щоб зберегти образ від знищення, чи у зв’язку з тим, що у східній традиції немає вшанування серця Христового, як це є у західній традиції.
◾️ Після реставрації ікона зберігається у Митрополичих палатах на Святоюрській горі, а протягом червня традиційно виставляється в Архикатедральному Соборі Святого Юрія для почитання, так як у місяці червні Церква присвячує велику увагу молитвам до Христа Чоловіколюбця, молячись Молебні до Христа.
Повідомляють на офіційній сторінці Архикатедрального собору святого Юра
