Неділя П’ятидесятниці. Ів. 7,37-52; 8,12. Ді. 2,1-11. +Володимир Груца
Коли народжується людина, то отримує свідоцтво про народження. Подивімося разом на початок, на свідоцтво про народження Церкви. Це свідоцтво подає у Діяннях Апостолів св. Лука, лікар, який став християнином. На 50-ий день, після Воскресіння, апостоли разом з Богородицею були зібрані в горниці (світлиці) одного дому в Єрусалимі.
Горницю, світлицю, можна порівняти до материнського лона, з якого народжується Церква. У цій зародковій клітині перших учнів, які моляться, визріває щось нове, що заволодіє невдовзі цілим світом. До цього часу ще не було Церкви як такої. Було, правда, певне коло учнів, але вони були ще у сумнівах, перестрашені. Не відомо, чи з цього грона могла б повстати Церква, зеніт якої відбувся саме у день П’ятидесятниці.
Святого Духа тяжко зрозуміти людським розумом. Багато хто вважає, що Він – щось недосяжне, абстрактне. Дехто не може собі з цим порадити. Люди намагаються вірити у Нього, але не можуть собі уявити, що б з ним пов’язувало. Лука в Діяннях апостолів описує символіку та прояв Святого Духа у вигляді вітру та вогню.
Вітер лагідно колише травами, але він здатний перекидати дерева з корінням. Святий Дух може гладити мене ніжним дотиком, але Він здатний мене розрухати і погнати вперед. Святий Дух відчутний в моєму диханні. Дихаючи, я вбираю в себе не лише повітря, а й Божого Життєдайного Духа. Тим самим я вдихаю Його любов, яка пронизує мене наскрізь.
Вогонь очищує і відновлює, він має властивість випалювати все недосконале. Наприклад, золото очищується у вогні, усі шлаки спалюються, щоб залишилося тільки чисте золото. Святий Дух і в нас бажає попалити все, що перешкоджає життю. У нас міститься гнів, присутнє невдоволення і багато інших немочей. Вони заважають нам у житті. Ми нездатні прийняти розумні рішення, якщо вони затьмарені страхом чи почуттями меншовартості. І ми потребуємо того вогню Святого Духа, який випалить все затьмарене і непотрібне, щоб жити чистим серцем. Вогонь також дає світло і тепло. Вогонь Святого Духа спалив у апостолів страх і непевність, вони почали мужньо проповідувати. Цілий світ став адресатом Доброї Новини, бо присутні люди почули свої рідні мови.
Святого Духа сприймаємо органами слуху, чуття, зору і мови.
На хрещенні намащуємо відповідні члени тіла олією з відповідними молитвами. На миропомазанні намащуємо миром чоло, очі, ніздрі, уста, вуха, груди, руки, ноги. Тоді звучать слова: «Печать дару Духа Святого».
Також отримуємо свідоцтво про отримання святих таїнств хрещення та миропомазання. Але це свідоцтво не є гарантією нашого спасіння.
До спасіння провадить кожну людину її життєва дорога з багатьма викликами та перешкодами.
Сьогодні випускники семінарії отримують Testimonium, свідоцтво про завершення навчання та формації. Диплом відкриває багато можливостей, але він не є гарантією вдалого життя та служіння.
Просімо помочі Святого Духа. Він є утішителем, так як ми кличемо Його у відомій молитві «Царю Небесний». З ним варто подружитися. Він ніколи не приходить сам, а приносить щедрі дари. Будьмо відкриті на ці дари!
04.06.2023 р. Б. Львівська Духовна Семінарія
