Неділя Закхея 1Тм 4,9-15; Лк 19,1-10.
Святий апостол Павло написав своєму учневі Тимофієві, що віра в Бога та служіння йому не забезпечують від різноманітних випробувань, навіть, учні Христа можуть поплатитися муками та смертю. Він заохочував Тимофія, щоб той проповідував слово Боже, незважаючи на молодий вік та утиски. А ще більше заохочував його служити людям словом, вірою, любов’ю, чистотою тощо. Звичайно, не всім це подобається, але слуга Божий не повинен оглядатися на вподобання чи похвалу людей, лиш на Господа, який посилає своїх вибраних голосити правду, особливо про вічне життя!
Пророкові Мойсеєві не було просто йти до фараона, говорити йому правду в очі, бо той міг швидко розправитися з ним. Але Мойсей довіряв Богові та всю свою надію поклав на нього, а могутній фараон, хоч неохоче, але слухав Мойсея, що довершував різних чудес в Єгипті. Бувало, що фараон погрожував Мойсеєві: «…Відійди від мене, вважай на себе… Бо в той же день, в якому з’явишся мені, помреш» (Вих 10,28). Не легко було пророкові появлятися перед фараоном, мимо погроз, проте, Мойсей йшов до нього і повідомляв те, що Господь велів йому переказати можновладцеві. Бувають нелегкі випадки, коли слуги Господні, незважаючи ні нащо свідчать правду, не можуть по-іншому, хоч можуть поплатитися життям. Подібно, апостол Павло посилав Тимофія, щоб голосив слово Боже, не дивлячись на наслідок. Хоч апостол Павло вказував на молодий вік Тимофію, однак, пригадував учневі про дар пророцтва, який отримав з покладанням рук священства.
Хтось із настоятелів сказав, що не звертає уваги підвладним, коли порушують приписи уставів, дисципліну, бо це нічого не допомагає. Господь по-іншому розумів та промовляв до Езекиїла, коли народ Ізраїлю не слухав Бога: «І ти, людський сину, не бійся їх, ані не жахайся їхнього лиця, тому що вони збунтуються і повстануть проти тебе… Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього лиця… І скажеш до них мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони дім, що огірчує» (Єз 2,6-7). У перекладі отця Хоменка згаданий текст пророка Езекиїла звучить так: «Ти скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів» (Єз 2,7).
Господь велів говорити його слова, також тим, хто не буде слухати його розпоряджень, щоб вони не мали оправдання за свою неслухняність!? Наставники, де б і ким вони не були, повинні звертати увагу підвладним, навіть, передбачаючи, що їхні слова будуть сказані «на вітер». Ті, хто покликаний бути відповідальними, теж і за інших, мимо несприйняття їх поглядів, повинні говорити правду, не зважаючи на спротив чи погрози!
Ахав, цар Ізраїльський, гостинно зустрічав Йосафата, царя Юди: «І сказав Ахаав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Піди зі мною до Рамота Ґалаадітійського, і він йому сказав: Так як я, так і ти. Як твій нарід, і мій нарід з тобою на війну» (2Пар 18,3). Йосафат виговорив, щоб запитав Господа, щоб йти на війну чи не йти. Ахав зібрав чотириста пророків, які сказали йти війною, бо Ахав здобуде Рамот. А Йосафат запитував: «… Чи немає тут Господнього пророка? …» (2Пар 18,6). Привели Міхея, сина Ємли, якого не любив Ахав (пор. 2Пар 18,7). Господній пророк сказав, щоб не йти війною бо він бачить поразку. Це не сподобалося царю Ахаву та його пророкам, і цар наказав кинути Міхея у в’язницю, а сам поїхав на війну. Царя прострілили із лука під час бою й до вечора Ахав помер. Ось, така історія з тими, хто не шукає волі Господньої, хоч вона буває гіркою, а нав’язує свою волю.
А такий персонаж, як старший над митниками Закхей, про кого описав євангелист Лука, в очах євреїв був колаборантом, зрадником, бо служив римській владі, загарбницькому режиму. Він дуже бажав побачити Ісуса, тому забрався на дерево, бо був свідомий, що його ніхто не підпустить близько до Христа. Сталася велика дивина, бо Ісус велів йому злізати з дерева і разом йти до дому Закхея в гості. Очевидці нарікали, називали Закхея грішником, а Ісус потвердив: «…Сьогодні спасіння завітало до цієї оселі, бо й він син Авраамів». Ісус знайшов та врятував тих, хто для Бога були загинули. Господь бачить речі по-іншому, як, часто, судять люди. Господь прийняв Закхея, його сім’ю та інших до грона осіб Небесного Батька. Ісус продовжує виконувати місію спасіння через священиків та посвячених йому осіб, щоб привести грішників на лоно свого Отця! Будьмо й ми тими грішними особами, яких Господь веде своєю дорогою до вічного спасіння!
Молімося, теж, до нашого Небесного Батька, щоб найшвидше завершив війну, яка ведеться на землях нашої Батьківщини.
