Богоявлення ГНІХ Тит 2,11-14; 3,4-7; Мт 3,13-17 (о. д-р Турконяк Р.) Собор святого Юра, Львів 06.01.2026.
Святий апостол Павло, апостол народів, який пригадував і продовжує пригадувати всім віруючим людям доброї волі, що до них прибула Божа благодать – Ісус Христос, Спаситель світу. Апостол заохочував жити чесно, праведно й побожно – це під силу кожній добрій людині! Святий Павло, великий друг Ісуса Христа, хоч він його не бачив, але духовно жив у Ісусі Христі, а Христос жив у ньому (пор. Гл 2,20). Апостолу було трудно знайти слова переконання для божого люду, щоб народ полюбив Христа, нашого Бога, понад усе.
Він, як умів, так старався про те, щоб переконати людей у необхідності довіряти Ісусові Христові, бо Він наш брат, наша Любов, наше спасіння! Святий апостол Павло пригадував, що Ісус Христос дав себе добровільно на розп’яття, щоб нас викупити від беззаконня, очистити народ від гріховного бруду. Павло наголошував, що Ісус Христос спас увесь людський рід не тому, що знайшов праведними людей, а тому, що Він – милосердний і дуже любить кожну особу, за спасіння якої готовий знову померти, якщо б настала така потреба. А такої необхідності не знадобиться, бо смерті Ісуса на хресті вистарчить, щоб відкупити сто і більше світів подібних до нашого. Нам трудно уявити свого Творця, Його велич, любов, розум, милосердя – подумаймо, як водяні хмари утримуються у небозводі, або море вимощено такими дрібними крупинками піску, що навіть вода не може їх порозмивати, зробити собі рівчака і витекти. Так вчені будуть знаходити формули і пояснення, а хтось уже давно все врахував і створив. А про різні організми, їх склад, розвиток, функції, вегетацію, відчуття, розум, хто справиться з такою складністю? Не мені вам про це говорити, тут багато з вас вчених людей, які можуть нам розповідати про незліченно захоплюючі речі!
Дякуймо нашому Небесному Батеньку, що Він створив для нас такий чудовий світ. Покликав нас до життя, щоб насолоджувалися від пропонованих нам різних речей, занять, реалізації наших можливостей, а найбільше – небо, пропоноване кожному і кожній з нас, усьому людству. Подумаймо про вічність, про те, що наша душа ніколи не помре, нічого їй не буде загрожувати, вона буде вічно щаслива. Вона матиме спілкування з цілим небом, споглядатиме Господа, Його красу, побачить Марію, матір Ісуса у її славі. Всі перебуватимуть у радості, славі та любові, будуть спілкуватись і цьому радісному, мирному спілкуванню не буде кінця!
А ми сьогодні зустрічаємось з Ісусом на річці Йордан. Господь став у чергу, зайшов у воду й очікував своєї зустрічі з Предтечою, який хрестив у Йордані. Іван Хреститель відчував на віддалі Ісуса, який безгрішний зближався до Предтечі, але Господь прийшов з гріхами всього людства, щоб змити їх хрещенням Івана. Ось такі слова записано про зустріч Предтечі з Ісусом: «…Іван, побачивши пришестя Твоє, здивувався у страху, почувши повеління покласти руку на Твою главу. Нині Христос поспішно гряде сокрушити глави зміїв у воді і взиває тремтячого Хрестителя: простягни твою руку і доторкнися до глави Моєї, і жах відкинь, виконуючи повеління» (Передсвято Богоявлення… Пісня 5, стихи стор. 696 «Святкова мінея, частина 1, УПЦ Київського Патріархату 2002»). Іван виконав волю Бога, хоч дуже боронився і тремтів, бо розумів, що він хрестить Бога, сіно торкається вогню, промовив: «…мені потрібно від тебе хреститися…» (Мт 3,14). А найбільше, тут пролунав голос Небесного Батька, коли Ісус вийшов на берег із води: «… Це є Син мій улюблений, якого Я вподобав» (Мт 3,17). І Святий Дух у вигляді голуба наближався згори до Ісуса. Так об’явилася Пресвята Трійця, єдиний Бог представив Себе у Трьох Особах: Батько, Син і Святий Дух!
Одного разу, коли Ісус проповідував, хтось сказав: «…Ось твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи з тобою розмовляти» (Мт 12,47). А Ісус простягнув свою руку в сторону апостолів, промовив: «…Ось моя мати і мої брати. Бо хто чинить волю мого Батька, який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю» (Мт 12,49-50). Тоді, на березі Йордану, коли Ісус вийшов з води, голос Небесного Батька прозвучав до Ісуса, а разом з тим до кожної людської особи, що ми є синами та доньками Небесного Батька. Бог зблизив до себе кожну людину і сам зблизився до кожної людини! Небесний Батько, об’являючи Ісуса своїм улюбленим сином, об’явив і нас своїми улюбленими синами, дочками та матерями! Будьмо вдячні Створителеві, що Він нас так любить, дорожить нами, особливо нашим спасінням! Господь більше бажає нашого спасіння, як ми це можемо розуміти й бажати його! Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, наш брате й друже, змилосердься над нами, прости нам прогрішення наші, помилуй нас, змий гріховний бруд з наших сердець та з наших душ!
Ми – твої брати і сестри, а нашого Небесного Батенька – сини й доньки, як і Ти, Ісусе, Син Небесного Батька! Так, ми претендуємо на небо, бо Ти нас, Сину, відкупив від гріха і хочеш, як братів й сестер бачити зі собою! Вислухай нас, Господи, в небо у свій час забери й війну заверши! Мати наша, Маріє, признаємося, що ми невдалі, але твої сини та доньки, благаємо тебе, допоможи безгрішно жити і неба удостоїтися!
