22 неділя Гл 6,11-18; Лк 16,19-31 (о. д-р Турконяк Р.) Мала Вільшанка 09.11.2025.
Святий апостол Павло писав великими літерами галатам, про що свідчив сам. Не знаємо яке це мало значення, але з короткого уривку виходить, що його дуже тривожила тема певних злобних осіб, які старалися придбати собі багатьох з вірних, щоб ті слухали їхньої науки й обрізувалися. У тому для декого була проблема, яка з обрізаним дозволяла жити спокійно й не наражатися на переслідування.
Павло був такого погляду, що не потрібно обрізуватися, бо прийшов Ісус Христос й доповнив повчальний погляд тим, щоб не обрізуватися, а хреститися водою. Багато із колишніх вчених не приймали навчання Ісуса, дотрималися минулої версії законів, які Ісус спростував й привів до того, щоб вірити в цю науку, яку Він голосив людям. Зрештою, Син Божий своїм життям, своєю смертю та воскресінням вказав на правдивий шлях віри, який веде до спасіння. І святий апостол писав про те, що він носить рани Господа на своєму тілі. Це означало, що від переслідувань та побиття в нього були знаки на тілі, якими він втішався і ніколи не нарікав. Бо таким чином міг терпіти й бути побитим за віру в Христа, як правдивого Бога! Це все відомо з життя святого апостола Павла, який спочатку сам переслідував тих, хто вірив у Ісуса як Бога, а згодом, навернувшись, голосив науку про Ісуса і непохитно переконував, що Він – Спаситель, Він – Месія, якого очікували. Вкінці апостол благословив вірних силою Господньою, називаючи їх братами! Апостол Павло був близьким до людей і дуже відповідальним у проповідуванні слова Божого!
Святий Лука описав притчу, як один із улюблених жанрів проповідування Господа, в якій змалював двох людей, що жили поруч. Першою була багата людина, що мала усього доволі. Пишно одягалася, часто бувала на бенкетах, очевидно й посідала відповідно дорогу будівлю для проживання. І на це не було жодної критики, бо такими були достатки цієї багатої людини, що дозволяли їй в такий спосіб використовувати час. А біля воріт цієї заможної людини лежав чоловік з іменем Лазар, який не мав де жити. Він був на очах у багатьох і в багатого чоловіка теж. Лазар не мав чим укритись, бо замість одягу струпи покривали його тіло. Злиденному Лазарю постійно докучав голод, бо він бажав поживитися тим, що падало в багатого під стіл. Ніхто не звертав уваги на жалюгідного Лазаря, правда пси зауважували його й обслуговували в той спосіб, що облизували його рани. Вартує зауважити, що багатий чоловік нікому не наказав, щоб поцікавилися бідаком й занесли йому хліба та напоїли водою. Пси, які приходили лизати рани, виявились милосерднішими за багатьох людей.
Але злиденні дні завершилися у бідного Лазаря, бо Господь забрав його на лоно Авраама. Багатого чоловіка теж не оминула смерть. Правда багатий терпів у пеклі муки і звідти побачив Авраама та Лазаря. Багатий знав про Авраама й звернувся до нього, щоб велів Лазарю змочити кінчик пальця у воді для охолодження язика багатому. Авраам пригадав йому життя на землі, де він розкошував й вказав на Лазаря, що терпів багато лиха.
Багатий знову відізвався до Авраама, щоб послав Лазаря до його п’ятьох братів, на те почув відповідь, вони мають Мойсея та пророків, хай їх слухають. Авраам вказував, що не потрібно приходити з іншого світу для напоумлення, вистарчає виконувати закон і його брати будуть спасенні. Усі люди мають закон для спасіння, а хто його не знає, тоді має у своєму серці записаний закон, який необхідно виконувати. Більших заходів до спасіння не потрібно, бо Ісус помер за нас.
Вчора наша Церква вшановувала свято архистратига Михаїла, який з вірними Богові небесними силами, протистояли збунтованим на небі ангелам. Сатана бажав усіх ангелів протиставити Богові, але його задум не здійснився, бо архангел Михаїл з іншими небесними силами виявились вірними своєму Творцеві і Владиці. Сатана й інші збунтовані ангели, а потім невірні Богові люди вічно терпітимуть муки в пеклі. Не забуваймо, що пекло існує, його відчинили збунтовані проти Бога небесні сили, які трудяться над тим, щоб приєднати на свою сторону людей і привести їх у місце вічного терпіння. Господь очікує нас, щоб нагородити, Ісус Христос помер з любові до нас, щоб ми були спасенні. Не втратьмо такого великого і можливого шансу бути спасенними!
Багачу багато не було потрібно: заопікуватися бідним Лазарем й трішки упорядкувати своє життя, але він не знайшов на це часу. Нехай Святий Дух усіх нас благословляє і надихає трудитися над нашим спасінням!
