12 неділя 1Кр 15,1-11; Мт 19,16-26 (о. д-р Турконяк Р.) Храм Положення чесного пояса пресвятої Богородиці, Львів 31.08.2025.
Завданням святого апостола Павла, як інших апостолів, було проповідувати слово Боже. Він прибув у грецьке місто Коринт і там голосив зібраним людям вістку про Ісуса Христа, як Спасителя, який помер за людські гріхи, але воскрес. Справу воскресіння, у яку нелегко було повірити грекам (пор. Ді 17,32), він підтверджував тим, що існує ще багато свідків, які про це знають, бо зустрічалися з Ісусом, якого розіп’яли і який помер на хресті.
Святий апостол згадав, що воскреслий Ісус Христос з’явився і йому. За Його благословенням він трудиться над проголошенням слова Божого. Апостоли голосили слово правди про Христа Спасителя, щоб відвернути поган від фальшивого поклоніння ідолам, а прищепити правдиву віру, яка веде до спасіння. Учні Христа не могли вчинити по-іншому тому, що мали поставлене Ісусом завдання: «Отже, йдіть і вчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і Святого Духа» (Мт 28,18). Дуже часто за проповідування слова про правдивого Бога, учнів Христових й інших проповідників очікувала смерть, але вони всеодно не покидали поставленого завдання. Слово про Христа Спасителя і ми голосимо, у наших храмах проповідують священники, бо так велів Господь!
Святий апостол Матвій описав одну із зустрічей Ісуса Христа з чоловіком. Цього юнака цікавила справа спасіння й він бажав почути від Учителя певні напрямні свого життя. Ісус нічого дивного не сказав йому, лиш вказав на заповіді Божі, щоб їх виконував. А юнак відразу: «… Це все зберіг я [змалку]; чого ще мені бракує?» (Мт 19,20). Не знаємо чи юнак дійсно відчував брак у своєму житті? Чи можливо очікував на похвалу Ісуса за виконання закону? Господь не вступав у дебати з юнаком, не втрачав часу на пояснення його питання, бо бачив його душу наскрізь і відповів йому: «… Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним, і матимеш скарб на небі; а тоді йди за Мною» (Мт 19,21). Хлопець спокійно віддалився від Спасителя, бо більше за Бога любив майно.
Юнак більше довіряв своє життя багатству, на яке покладався. Слова ж Сина Божого йому не підійшли. Він не бажав йти за Ісусом. Подібно відповів Син Божий одному, що намагався йти за Ісусом: «… Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити» (Лк 9,58). Бог знав людей, знав їх більше, ніж вони знали самих себе, тому відповідав їм коротко та влучно, чого вони не сприймали, віддалялися від Нього.
Господь знає кожну людину: дітей та підлітків, юнаків і юначок, дорослих, осіб старшого та похилого віку й тих, хто своїми літами близькі відходу до вічності. Богу відомо хто йде за Ним і тих, хто віддаляється від Нього. Ми з вами теж у списку Господньому. Вірю, що ми щиро крокуємо своїм духовним життям до Господа, приближуємося до Нього!
Ми сьогодні прибули у цей храм, бо залишилося запрошення, світлої пам’яті, отця Івана Ковальця, який завжди старався запросити нас на празник Положення чесного пояса пресвятої владичиці нашої Богородиці. І тут, в храмі, знаходиться маленький пояс, що був діткнутий до реліквії пояса Богородиці в храмі міста Прато, що в Італії.
Історія свята твердить про хворобу Зої, дружини імператора Лева VΙ Філософа (886-912). Коли з молитвою на неї поклали пояс Богородиці, вона відразу видужала й стала голосно величати пресвяту Богородицю!
Молімося до нашої Богородиці, щоб вона берегла нас від усяких недуг та виблагала у Господа закінчення війни в Україні. «…Діво чистая: усе підперізуй на силу ворожу, побори похитування безбожних варварів: і направляй наше життя, чинити Господні божественні бажання» (сідален свята Положення чесного пояса пресвятої Богородиці). Пресвята діво, мати, що породила Божого Сина, благаємо тебе, молимося до тебе про закінчення війни в Україні!
