Наприкінці червня та на початку липня єпископи Української Греко-Католицької Церкви тричі зустрілися з Папою Левом XIV. Він говорив про війну, біль, полонених і надію на мир, молився українською та прийняв символічні подарунки від Блаженнішого Святослава. Про атмосферу зустрічей, слова Понтифіка та особисті враження розповів Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор.
28 червня у Базиліці святого Петра у Ватикані лунала українська молитва. Сім тисяч паломників зібралися на Божественну Літургію.
― Під час нашої першої зустрічі Папа говорив про біль війни, про справедливий мир. Він наголосив, що співстраждає з нашим народом, знає про полонених і про тих, хто загинув, ― розповів Архиєрей.
Наступного дня, 29 червня, представники Синоду знову були поруч із Понтифіком. Це було свято святих апостолів Петра і Павла. У залі — кардинали, архиєпископи, римо-католицькі священники, серед них і наш кардинал Микола Бичок. Папа говорив про апостолів і їхнє служіння, та знайшов час і для України.
― Папа Лев XIV знову згадав про те, що український народ переживає війну. Також всі українські єпископи мали можливість особисто привітатися з Понтифіком, — зазначив Митрополит Ігор.
Третя зустріч відбулася 2 липня у Залі консисторій Апостольського палацу.
― У цей день Папа Лев XIV виголосив коротку, але проникливу промову, наголосивши, що співстраждає і молиться за наш народ, пам’ятає про полонених і дітей. Закликав нас мати надію, що війна закінчиться. Після цього всі разом помолилися «Отче наш» українською, — ділиться владика Ігор.
Під час Синоду до єпископів завітав кардинал Марчелло Семераро, який відповідає за беатифікацію Митрополита Андрея Шептицького. Він нагадав про лист Шептицького до Папи в час війни, у якому той заявив про готовність покласти життя за віру.
Блаженніший Святослав передав Папі ікону святого архистратига Михаїла та списки полонених і безвісти зниклих українців. Він також запросив Лева XIV відвідати Україну. Папа відповів, що щодня молиться за український народ і не відкидає такої можливості.
― Три зустрічі з Папою за три дні — це знак великої любові та уваги до України. Він дивився нам в очі й говорив, що єдність у вірі та надії — це найбільша сила, яку ми маємо. Це була не офіційна промова, а батьківська розмова, — підсумовує Митрополит Ігор.
Підготувала Наталія Павлишин