Під час робочої зустрічі в департаменті освіти та науки Львівської обласної військової адміністрації обговорили процедуру створення та реєстрації першого в Україні Наукового Центру зі збереження старовікових дерев, що передбачено міжнародним проєктом «Транскордонне біорізноманіття – захист цінних природних територій у Стшижевіце, Хелмі, Львові та Зимній Воді», який реалізовується в рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021 – 2027 за кошти Європейського Союзу.
Засновником Наукового Центру зі збереження старовікових дерев буде Релігійна громада УГКЦ парафії Архикатедрального собору Святого Юра і це не випадково, адже до початку Другої світової війни Українська Греко-Католицька Церква за власні кошти Митрополита Андрея Шептицького та Церкви активно займалася широкою природоохоронною діяльністю.
Робоча зустріч відбулася за участі Романа КРАВЧИКА – митрофорного протоієрея, керівника проєкту, адміністратора Архикатедрального собору Святого Юра у місті Львові, Валерія КАЛИНЮКА – голови Громадської Ради «Святий Юр» при Архикатедральному соборі Святого Юра у місті Львові.
Від Львівської обласної військової адміністрації участь взяли Олег ПАСКА – директор департаменту освіти та науки та Андрій СЕНЮК – начальник управління охорони природних ресурсів департаменту екології та природних ресурсів.
Олег ПАСКА підтримав створення наукового Центру та зазначив, що департамент освіти і науки облдержадміністрації долучиться до розробки необхідних документів, надасть свою допомогу та посприяє у консультаціях відповідних спеціалістів.
Андрій Сенюк повідомив, що в Україні, станом на сьогодні відсутня спеціалізована наукова організація, яка б детально займалася дослідженням, збереженням, лікуванням, доглядом за старовіковими, історичними, визначними деревами.
Добре, що перша така установа буде створена на Львівщині, оскільки в Україні є багато дерев, які потребують догляду та збереження.
Важливим є і те, що завдяки ґранту та європейським коштам, Центр отримає сучасне інноваційне обладнання, яке забезпечить належний рівень наукових досліджень та догляду за деревами.
Створення наукового центру – це й відновлення історичної справедливості, оскільки Митрополит Андрей Шептицький протягом 20-40-х років минулого століття, викупив великі площі природних старовікових лісів, де пізніше, на території сьогоднішньої Франківської, Львівської, Тернопільської областей було створено ряд заповідників та резерватів.
До прикладу, в серпні 1934 року на лісових землях Греко-Католицької Церкви було створено перший український кедровий заповідник в Карпатах.
За короткий час, з метою збереження цінних лісів та ділянок лучної реліктової степової рослинності, Церква на своїх землях створила багато заповідних територій та заповідників.
У 1935-1937 роках Греко-Католицькою Церквою було розроблено документацію для першого Українського Парку Природи. Проте події, пов’язані з початком Другої світової війни, завадили затвердженню документів та створенню цього Парку Природи. Але сам факт організації Парку, став знаменною подією в житті українців Галичини.
У 1938 році митрополія придбала 4 тисячі гектарів лісів біля Янова, щоб зберегти високопродуктивні букові ліси, на базі яких сьогодні створено Природний заповідник «Розточчя» та національний природний парк «Яворівський», міжнародний транскордонний українсько-польський біосферний резерват «Розточчя».
Станом на сьогодні цінні старовікові букові ліси Розточчя внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Важливою частиною та складовою природоохоронної діяльності Церкви була охорона окремих старовікових дерев, які мали історичну, наукову та культурну цінність.
Так, у липні 1937 року митрополит Андрей Шептицький видав розпорядження про охорону старовікових дерев, відповідно до якого парохам, без окремої інвентаризації старих дерев науковцями та дозволу Єпископського Ординаріату, заборонялося самовільно зрубувати старі дерева.
У 2025 році Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви планує відновити природоохоронну роботу, яку здійснювала раніше.
