Собор пресвятої Богородиці Євр 2,11-18; Мт 2,13-23 (о. д-р Турконяк Р.) Старе село 26.12.2024.
Сьогодні другий день різдвяних свят, собор пресвятої Богородиці. У деяких текстах додають і святого Йосифа обручника. Свято собору святої Богородиці концентрує нашу увагу на Марію, матір Ісуса. Вона, молода мати, коли була дівчиною прийняла волю Небесного Батька, щоб стати матір’ю Сина Божого. Цікавилася, як це станеться, бо її постанова була – жити для Бога у повній посвяті, не виходячи заміж. Ангел пояснив їй, щоб не турбувалася занадто божою справою, бо Святий Дух, третя Особа Бога, знає залагодження цього діла. Марії вистачило цього пояснення. Не можемо ми, люди, збагнути Божих задумів та дій, бо Єва в раю бажала стати рівною Богові, а через непослух Господові була вигнана з раю і стягнула на себе та увесь людський рід покарання смертю. Коли сам Бог так високо оцінив проєкт Марії жити в стислій єдності з ним, Господом, то нам слід пізнавати і любити її, як матір Сина Божого, доньку Бога і нашу матір!
Марія була дуже молодою, коли повила Сина Божого на сіні в несприятливих умовах, хоч для побожних осіб, для тих, хто любить Бога, не існує непригожих умов, бо вони виконують волю Бога в найскладніших та найнебезпечніших умовах. Не довго втішалася Марія із святим Йосифом спокійним життям у служінні дитяткові Ісус, бо Ірод постановив знайти та вбити народжене дитя, яке іменувалося царями зі сходу – царем Юдейським! (пор. Мт 2,2). Небесний Батько проявляв чуйність над тим, щоб Ірод не вбив народженого Ісуса, бо його, Христа, чекала інша місія – викуп людського роду смертю на хресті. Сон та ніч не завадили святому Йосифові та Марії втікати в Єгипет, як велів Небесний Батько через свого ангела. І шлях у Єгипет не був легкий та безпечний, і життя в незнаній країні не було простим. Святі люди не мають інших планів, як виконати волю Бога. Бо вони переконані, що коли воля Бога найскладніша, тоді поміч Господня найуспішніша і жодних своїх планів не слід укладати! Така була Марія, хоч молода віком, але мудра розумом та досвідом – знала, що довіритися Богові – це виграшна сторінка кожної справи й усього життя! Мабуть не просто й не легко було святій сім’ї у Єгипті, але великою легкістю було те, що Марія і Йосиф були свідомі волі та піклування Небесного Батька за свого Сина. Марія жодної хвилини не сумнівалася, що Господь знає як і коли їм повертатися у рідну землю. Перебували в Єгипті стільки, скільки було потрібно й повернулися у свою землю тоді, коли на це була воля Господня. Без Божого Провидіння, без волі Господньої, Марія нічого не чинила, бо вона ангелу відповіла: «… Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм…» (Лк 1,38). Коли назвала себе рабою, тоді розуміємо, що раби нічого свого не мали, нічого не посідали, а були цілковито залежними від своїх панів. Подібно Марія, цілковито віддала себе в руки Небесного Батька. Мати Божа виховувала свого сина для людей, він був дуже близьким простолюддю. Очевидно, Ісус – Син Божий, син Небесного Батька, Бог, який прийняв людське тіло від діви Марії і став людиною, щоб жити та діяти серед людей, потім багато страждати та померти на хресті. Як при народжені, так і при кінці життя, Небесний Батько не використовував жодних чудесних фактів, щоб захистити свого сина від ворогів, які його переслідували. Не знаходимо жодної згадки, щоб Марія, мати Ісусова, вдавалася до неба, щоб допомогти у захисті від Ірода, усе йшло природним способом. Цар Ірод шукав Ісуса, щоб вбити, а Марія та святий Йосиф рятували дитя Ісус від кари смерті, яку задумав Ірод. Життя Марії було повне терпіння, бо як мати може не переживати за життя своїх дітей? Кожна мати відчуває невигоди, переслідування своєї дитини чи своїх дітей, тим більше це відноситься до життя Марії, яка стала матір’ю Сина Божого. Мати Божа перебувала у Єгипті стільки часу, скільки на це велів Небесний Батько. Ангел Господній у сні велів Йосифові підніматися й повертатися в ізраїльську землю, правда в Галилею, бо в Юдеї царював Архелай, замість свого батька Ірода. Марія була слухняна святому Йосифові, не висувала жодних своїх міркувань, лиш покірно виконувала його розпорядження. Це добрий приклад для усіх сімей, щоб вчитися жити у злагоді між собою: чоловік, дружина, діти!
Будьмо вдячні Марії за материнство для Ісуса й для нас, бо вона наша мати, так велів Ісус з хреста, вказуючи святому апостолові Івану на свою матір: «… Ось твоя мати. І відтоді взяв її учень до себе» (Ів 19,27).
