З 2 по 7 грудня на Святоюрській горі працювала особлива святкова резиденція – Домівка святого Миколая. Хто її організував, які враження та спогади тут хотіли подарувати юним відвідувачам, – розповідає організатор проєкту, директор Фундації Духовного Відродження о. Тарас Чорний:
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Ідея такої події виникла давно. Влітку, під час благодійних концертів у Митрополичих садах, владика Володимир заохотив нас продовжувати працювати над іншими проєктами, зокрема запропонував організувати Домівку святого Миколая на Святоюрській горі. Відтоді ми плекали цей задум, обдумували і вишукували певні ідеї, як організувати свято.
На першій спільній зустрічі зібралися представники Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ з головою отцем Орестом Єлізаровим, від Освітнього центру ім. Дзеровича до нас доєднався директор о. Юрій Карвацький з командою і звичайно ж ми – Фундація Духовного Відродження. Гуртом ми обговорили головні напрямки підготовки до свята.
ПІДГОТОВКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ: ЩО ДЛЯ НАС БУЛО ВАЖЛИВО
Усі домівки святого Миколая завжди мають подібну організацію: в центрі особа святого, подарунки, пам’ятні фото… Але тут, на Святоюрській горі, ми прагнули організувати особливу Домівку: щоб діти і дорослі, які будуть приходити, почувались затишно і опісля зберегли теплі спогади про цю подію та постать Миколая.
Для кращої організації ми розділили між собою обов’язки:
– Фундація Духовного Відродження взяла на себе функцію організації самого місця: облаштування фотозони, забезпечення локаціями і необхідними матеріалами на усіх етапах проведення свята;
– Комісія у справах молоді організувала волонтерів і аніматорів та відповідала за проведення ігор, забав з дітьми;
– Освітній центр ім. Дзеровича відповідав за пошук ідей проведення свята, щоб воно було цікавим і незабутнім для усіх. Зокрема, вони запросили творчу майстерню “Долоньки”, яка проводила з дітьми майстер-клас із виготовлення різдвяної свічки;
– Львівська духовна семінарія Святого Духа скерувала до нас декількох семінаристів, які виконували роль святого Миколая (це була добра можливість для них отримати хороший досвід пасторальної праці з дітьми);
– Святоюрська кав’ярня відкрила свої двері для гостей святого Миколая – дітей і дорослих – пропонуючи їм смачну піцу.
В ГОСТЯХ У СВЯТОГО МИКОЛАЯ БУЛИ …
Спочатку ми планували організувати Домівку на 2-3 дні, але вже в перший день реєстрації з 12 груп, для яких ми планували це свято, зголосилося одразу 7 (у кожній щонайменше по 19 дітей). Бажаючих виявилося багато – понад 500 дітей! – тому ми вирішили продовжити тривалість проєкту на цілий тиждень (з 2 по 7 грудня) і відтоді почали ще ретельніше готуватися до події.
Групи дітей, які до нас завітали, були різного віку і з різних місць (зі Львова і з навколишніх сіл). Також була група дітей 2-4 класів з міста Житомира.
ЯК УСЕ ВІДБУВАЛОСЯ
Наша Домівка святого Миколая мала декілька локацій. Спочатку діти приходили на подвір’я перед Святоюрською кав’ярнею, де мали можливість і нагоду зробити гарні фото біля великої фотозони. Після спільного фото, дітей розділяли на дві менші групи: одна група вирушала до конференц-залу в цокольному приміщенні Львівської Архиєпархії, де відбувався майстер-клас із виготовлення різдвяної свічки і власне зустріч зі святим Миколаєм. Другу групу дітей запрошували у Митрополичі сади, де на них чекали цікаві ігри та забави з аніматорами.
Хочу при нагоді подякувати Курії Львівської Архиєпархії за можливість проводити зустріч дітей з Миколаєм та майстер-клас у великих, красивих і просторих приміщеннях!
Отож, поки одна група дітей бавилася у садах з аніматорами, друга – робила різдвяну свічку та зустрічалася зі святим Миколаєм. Власне зустріч з ним і коротка розмова була центральною подією на святі у Святоюрській горі.
До речі, фото з Миколаєм ми одразу роздруковували і віддавали дітям. Таким чином кожна дитина повернулася додому із цим пам’ятним фото і власноруч виготовленою та красиво оздобленою різдвяною свічкою.
Уся програма зустрічі зі святим Миколаєм тривала 2 години. І тут варто подякувати Святоюрській кав’ярні, яка завдяки смачним піцам, давала можливість дітям і дорослим відновити сили на завершення зустрічі.
НЕСПОДІВАНІ ВИКЛИКИ ТА ОЧІКУВАНІ МОЖЛИВОСТІ
Під час свята відбувалося багато подій, які інколи змушували нас змінювати програму. Наприклад, ми мали реагувати на повітряну тривогу – зупиняти гру і майстер-клас та йти з дітьми в укриття.
Але тривоги завершувалися, різні непередбачувані виклики нам вдавалося вирішити і діти завжди залишалися задоволеними. До речі, дорослі теж були задоволені – ми пропонували їм провести час у Святоюрській кав’ярні і піти до собору святого Юра. Казали їм: «Через дві години вертайтеся за дітьми, а зараз – підіть, подякуйте Богові, що маємо можливість організовувати такі свята».
Тобто, батьків, вчителів ми заохочували провести цей час у спілкуванні між собою і з Богом, без поспіху і з радістю, чого нам всім тепер часто бракує.
ЗВОРУШЛИВІ ТА ПОВЧАЛЬНІ МОМЕНТИ
Впродовж цього тижня трапилося багато цікавих, смішних та навіть повчальних історій. Наприклад один хлопчина сказав, що наш святий Миколай йому дуже сподобався. А минулого року, коли він був в іншому місці на зустрічі з Миколаєм, той здався йому якимось дуже підозрілим і несправжнім. А потім той хлопчина ще побачив як гноми, які допомагали Миколаю роздавати подарунки, – курили на вулиці. Це його дуже засмутило. А розмова з нашим Миколаєм була особливою для нього, дуже його надихнула.
З цієї пригоди ми ще раз переконалися, наскільки відповідальною є підготовка до таких акцій. А також як важливо відповідно себе поводити (навіть у вільну хвилину), адже діти все помічають. Зі спогадів наших семінаристів, що були в ролі святого Миколая, найбільше діти просили якнайшвидшого завершення війни, щоб усі батьки повернулися додому. Не було якихось завищених матеріальних побажань, все зводилось до простих, людських потреб – миру, спокою і щасливого життя.
СВЯТО ДОБРА І ДИТЯЧИХ СПОГАДІВ
Саме свято Миколая – це свято особливої доброти, казки, містерії, яка відлунює дитячими спогадами. І коли бачиш тих дітей, які приходять з великою вірою у серці та щирими очима вдивляються на святого Миколая – це так само зігріває душевним теплом наші серця, бо дає можливість згадати своє дитинство: як ми переживали це свято, як чекали на Миколая, старалися бути чемними (ну хоча б той останній тиждень перед святом), бо нам казали, що тільки до чемних дітей Миколай приносить подарунки.
ДЯКУЮ УСІЙ КОМАНДІ ЗА НЕЗАБУТНЮ СПІВПРАЦЮ
Хочу подякувати від себе особисто усій нашій команді, яка взяла участь в організації Домівки святого Миколая на Святоюрській горі: Курії Львівської Архиєпархії, Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії, Освітньому центру ім. Дзеровича, Святоюрській кав’ярні, Львівській духовній семінарії Святого Духа, отцю диякону Михайлу Филянцю, Олені Яворській та Михайлові Огірко (за фотофіксацію щасливих личок дітей і миттєвий друк фото) і звісно ж моїй команді – Фундації Духовного Відродження. Усі разом, всією командою організували цей цікавий і незабутній проєкт.
Після тижня праці і тривалого часу підготовки до нього ми ще більше здружилися і вкотре переконалися, як добра робота кожного зокрема дає добрий загальний результат. Сподіваюся, що у майбутньому такою ж великою дружньою командою ми організуємо ще не один важливий проєкт, про що, власне і я просив святого Миколая. А ще, звісно, – єдності, миру і наснаги до праці!
Юлія Козіброда
