Святий Дух також діє серед вас – так яскраво і переконливо в цей час страждань. Я вже бачив багато чого з цього за останні два дні: Незважаючи на численні розчарування, люди не здаються, а беруть відповідальність один за одного; жінки, чиї чоловіки загинули на війні, з останніх сил борються за майбутнє своїх дітей; самотніх і літніх людей розшукують і не забувають; людей з різними вадами приймають і піклуються про них у будинках, сповнених людського тепла; Не менш вражаючою є душпастирська опіка Церкви: Переселенці зі Сходу інтегруються та отримують можливості для працевлаштування; діти, які втратили батьків, отримують житло та можуть пережити дуже радісні канікули в ці дні; по всій країні відкриваються консультаційні центри для травмованих людей та створюються можливості для психічної та духовної реабілітації; … Святий Дух вже діє в багатьох напрямках. Все це додає нам відваги і дозволяє триматися з упевненістю. Ніхто не залишається поза увагою – яке свідчення живої святості!
Про це сказав єпископ Інсбрука владика Герман Ґлетлер під час проповіді на свято Всіх святих, у неділю після П’ятидесятниці у відпустовому центрі Львівської архиєпархії — Глиняни.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у співслужінні духовенства. Перед молінням відбувся чин поставлення на свічконосця, співця та читця храму святого Миколая брата Володимира Ільчишина.
У проповіді єпископ з Інсбрука розкрив силу дії Святого Духа.
Відважні люди викликають відвагу
Сьогодні, у неділю після П’ятидесятниці, ми святкуємо свято “Всіх святих”. Це свято дає нам зрозуміти, що святість – це дар Божий, діяння Святого Духа. Той, хто його приймає, отримує втіху, внутрішнє піднесення, преображення і дедалі більше стає “новою людиною”. Ті, хто дозволяє наповнити себе Духом Божим, відчувають багато малих і великих Божих чудес у своєму повсякденному житті. П’ятидесятницька витривалість – особливо зараз, в цей час великого тиску для всіх вас.
Святий Дух був надійним заступником усіх святих – і є ним і для нас!
Святі не падають з неба. Вони не були (і не є) супергероями, суперменами і героями в земному розумінні, які завжди перемагали, завжди були доброчесними і досконалими. Ні, часто навпаки, як сказано в Євреїв: “Вони ставали сильними, коли були немічними”.
Святі намагалися приймати правильні рішення в обставинах свого життя, боролися до повного знесилення в багатьох труднощах – як і всі ми, вони стикалися з багатьма викликами. Їхнє життя, безумовно, не було “легкою грою”. Але – і в цьому вони є для нас прикладом для наслідування: вони зазвичай швидше шукали притулку в “Отця вбогих”, як ми можемо назвати Святого Духа. І вони не були розчаровані. Вони дізналися, що не самотні і не забуті в “битві” свого життя. Сам Ісус називає Святого Духа “параклітом”, надійним заступником. Він утішив їх – і вони змогли утішати інших.
Будучи студентом-богословом, я мав можливість відвідати тодішню Чехословаччину в 1987 році. Через таємно висвяченого диякона ми мали контакти з деякими важливими церковними діячами, яких ми, власне, і відвідали. Ніколи не забуду знайомство з Домініком, молодим священиком, якого перевели з Праги на північ країни через його популярність серед студентів. Там, на кордоні з тодішньою Східною Німеччиною, нам довелося непомітно пробиратися до його будинку. Як духовний батько, він розповів нам про своє покликання і численні труднощі, які не виснажували його, а навпаки, робили ще сильнішим у вірі в Божий промисел. Приблизно через годину йому зателефонували і повідомили, що одна з його церков стала жертвою жорстокого вандалізму. Комуністична влада була рада це бачити. Він взяв нас із собою, щоб ми допомогли йому прибрати безлад – знищені образи, повалені статуї та хрести. Коли ми все прибрали, він став посеред церкви і заспівав пісню, піднявши руки: “Христос Переможець, Христос Цар – сьогодні і на віки віків!”. Ми були вражені, втішені і підбадьорені водночас. Те, що тоді нам, молодим, засвідчив молодий харизматичний священик Домінік, є першою і найважливішою втіхою – і для нас також: Бог є лагідним і водночас сильним поруч з вами, у вашому серці і в ваших думках. Майте відвагу!
Святий Дух формував серця святих, перетворюючи їхній страх на відвагу, ненависть на любов – і продовжує це робити сьогодні!
Дорогі сестри і брати! Мій приклад є свідченням неймовірної втіхи і відваги, яка виходить від святих. Нас оточує “хмара свідків”, як сказано в читанні з Послання до Євреїв. Ми не самотні! Свято Всіх Святих говорить, що небеса відкриті. Святі не є в’ заручниками небесного музею – ні, вони активні, готові до дії в будь-який час, коли ми просимо їх про допомогу. Вони є активними посередниками Святого Духа у нашому зраненному світі. Чому? Тому що вони дозволили Святому Духові преобразити себе. Це було і є їхнім таїнством. Він дав їм силу прощати – що після величезних душевних ран, які декому довелося пережити, було психологічно неможливо. Він очистив їхню внутрішню гіркоту і звільнив їхні серця. І, напевно, найважливішим для нашого часу є те, що Святий Дух є тим трансформатором, який не дає нам стати в’язнями і заручниками ненависті. Про це говорять незліченні біографії святих. Не в останню чергу це стосується багатьох блаженних мучеників, жінок і чоловіків часів націонал-соціалізму та комуністичної диктатури. Ці мужні люди дають нам відвагу! Дух Божий перетворив їхні розчарування і поразки на нову силу. Він творить це чудо і сьогодні: Він перетворює ненависть на любов.
Навіть коли ми втомлюємося – Святий Дух допомагає нам знову встати і зробити наступний маленький крок.
Дорогі сестри і брати, не здаваймося, але продовжуймо рухатись, як сказано в Посланні до Євреїв: “З витривалістю проходитимемо дорогу, що нам уготована”. І навіть коли ми втомлюємося – Святий Дух допомагає нам знову встати і зробити наступний маленький крок. Призначений Богом захисник завжди поруч з тими, хто відкриває своє серце – він також передає необхідну родзинку для життя, навіть у ситуаціях найбільшої потреби.
Насамкінець відбулося освячення води у криниці на території храму.
